Нападаючий "Динамо" і збірної України Андрій Шевченко став гостем студії "Футбольного уїк-енду".
- Андрію, ви не взяли участь в останньому матчі "Динамо" проти "Александрії". Ми чули, ви були в Німеччині. Що із здоров'ям? Багато чуток різних...
- Дякую, що поцікавилися. Я сьогодні прилетів: літав до Мюнхена, потім до Лондона, - мені потрібно було побачити лікаря. У мене в грі за збірну трішки захворіла спина, після Німеччини. З Австрією я ще зіграв, потім подзвонив Юрію Павловичу, ми з ним обговорили це питання. Мені потрібно було терміново полетіти до Мюнхена. Потім з'їздив до сім'ї. І вже я почав тренуватися.
- А що зі спиною відбувається? Вона періодично починає хворіти від навантажень, або від погоди?
- В принципі, це походить найбільше від навантажень і від погоди. Зараз похолоднішало, та і накопичується навантаження дуже велике, все-таки практично рік пройшов, як ми не відпочивали, - мені стає трішки важко. Нас чекають попереду дуже важливі зустрічі, тому ми знайшли віконце, щоб можна було підлікуватися.
- Як надовго уколи знімають неприємні відчуття?
- Ці уколи знімають їх всього на декілька ігор: усе залежить від того, яку кількість матчів я зіграю, яка буде інтенсивність. Потім, як поведеться спина: ці уколи не знімають запалення, яке утворюється в спині через навантаження. Ну і зараз холод, він ні в якому разі не допомагає, а навпаки.
Ну нічого, тримаємося, йдемо вперед, сьогодні команда порадувала - виграла. Та й у збірній теж усе добре.
- Про збірну хотілося б поговорити окремо. Є преса, є уболівальники і є футболісти. Блохін буквально днями говорив, що критики надто багато навколо збірної. Як вам, футболістам? Ви дійсно вважаєте, що критика неконструктивна? У чому відчуваєте дискомфорт при спілкуванні з пресою?
- Критика є обгрунтована, а є - навпаки. Взагалі, я хотів би поговорити не лише про критику, а про громадську думку, яка створюється навколо збірної.
Так, зараз ми провели останні дві гри, які, я вважаю, просто блискучими. З такої збірною, як Німеччина, зіграти впевнено, ведучи в рахунку, не дивлячись на помилки... Німеччина - це одна з найсильніших збірних на даний момент. Хоч і товариська зустріч, але це привід говорити про те, що у нас є дуже хороша збірна, і, тим більше, в цій грі було дуже багато молодих футболістів. Гра з Австрією - теж дуже позитивний момент: усі заговорили, і журналісти добре писали, і люди, яких зустрічаю на вулицях, були задоволені грою...
Але до цього була абсолютно інша ситуація. Я вважаю, що, по-перше, ми маємо пишатися своїми футболістами, незалежно від того, як вони грають: кращих у нас немає. Це - наша збірна, і якщо ми говоримо про футболістів погано, то, в свою чергу, говоримо погано про самих себе, і про країну. До цього, так, важке було становище: було багато вікових гравців, які йшли зі збірної, молодь, яка ще не була готова, яка тільки ось-ось починає ставати на ноги, набиратися мудрості, досвіду.
Ще нещодавно грали за "молодіжку", вже сьогодні - за національну: все так швидко не робиться, це потрібно розуміти, потрібно підтримувати. Створювати нормальну громадську думку, щоб люди пишалися своєю збірною, тим, як вони грають.
Якщо футболісти неправильно поводяться або не показують належний рівень - так, тоді окрема розмова. Потрібно розуміти, що збірна дуже змінилася за останній час.
- Чи можна порівняти ситуацію з Італією? Коли твій "Мілан" вигравав - усі носили на руках, а коли програвав...
- "Мілан" - це абсолютно інше. А збірна Італії... Я знаю, наскільки італійці люблять свою країну, наскільки вони люблять своїх футболістів. Так, журналісти критикують, коли грають погано. Але громадська думка така: одягнути футболку збірної Італії - це дуже великий престиж. Так і в Англії, Німеччині. Цей престиж ніколи не зрівняється з престижем грати в "Мілані", "Шахтарі", "Динамо" або "Барселоні". Збірна виноситься взагалі за інші рамки.
А ми створили таку думку, що клуби у нас є важливішими для футболістів, ніж збірна, тому що так сталося, що вона нікому не потрібна. Так виходить... Тільки якщо добре гратимуть - вболіватимемо. Ні! Спочатку створіть таку думку, таку атмосферу, щоб футболісти, які приходять грати за збірну, пишалися цим, щоб у них було бажання. Ось тоді ця збірна дійсно буде потрібна, не лише футболістам і вболівальникам, але і журналістам, керівникам.
- Що змінилося у збірній, якщо коротко? У чому переломнмй момент цих двох матчів?
- Як я бачу, Олег Володимирович змінив менталітет футболістів. Це дуже важливо, тому що кожен гравець, виходячи на поле, отримує завдання. Нам було суворо наказано, то грати потрібно просто, не припускатися помилок. Це принесло успіх. Друге, повторюватимуся, це молоді футболісти, які без досвіду практично, грали в молодіжній збірній, не завжди виходили на поле за свої клуби.
Ці гравці з'явилися у збірній приблизно рік тому: вони почали приходити, їх поступово забирали з "молодіжки", їм потрібно було час зміцніти і отримати досвід. І ці два матчі показали, що у них є дуже хороший потенціал, - передає слова форварда.
- Тобто, зараз можна сказати, що Блохін визначився з кістяком, з тим, хто гратиме на Євро в цьому поєднанні досвідчених і молодих?
- Я думаю, є ще час. Зараз наставникові буде набагато простіше, після ігор, та й в матчі з Австрією, де догравали удесятьох, проявився колектив.