Футболіст київського "Динамо" Андрій Ярмоленко дав інтерв'ю виданню Cпорт-Экспресс в Украине, в якому поділився враженнями від матчів на нових українських стадіонах, а також назвав суперників, з якими хотів би зустрітися на Євро-2012.
- Відчуваєте себе зіркою українського футболу?
- На даний момент - ні.
- А хто ж тоді зірка?
- Шевченко.
- Він - зірка світового масштабу. А в нашому чемпіонаті крім Шевченка хто поза конкуренцією?
- Шовковський.
- У чому полягає його зірковість?
- Популярності він домігся стабільною і впевненою грою, а не публічністю. Такі люди як Шовковський, Шевченко і Ребров, хоч він уже й тренер, уособлюють наш футбол. Звичайно, можна назвати ще ряд прізвищ, в тому числі і тих, хто вже закінчив кар'єру, але особисто мені при слові зірка приходять на думку саме ці прізвища.
- А якщо людину на вулиці впізнають - не означає, що він зірка?
- (Сміється). Необов'язково.
- Вас впізнають?
- Буває. Мені це завжди приємно. Якщо просять автограф або сфотографуватися хочуть зі мною, намагаюся не відмовляти. Я ж розумію, що увага для них приємна.
- Український чемпіонат ще не набрид?
- Ні, звичайно.
- Не вірю, що не хочеться змінити обстановку.
- Не хочеться, бо я ще не був чемпіоном.
- Невже?
- Перший раз при мені "Динамо" завойовувало золоті медалі, коли я тільки прийшов у команду і майже не грав. Це було при першому приході Юрія Сьоміна. Звичайно, я отримав величезне задоволення від самого факту, що моя команда - чемпіон, але ж прекрасно розумів, що мого внеску в цю перемогу майже немає.
- Незвично усвідомлювати, що з Кубка країни "Динамо" вибуло на такій ранній стадії?
- Та це вже забулося! У футболі не можна так довго і болісно переживати невдачі або успіх. У нас дуже щільний графік, між іграми три-чотири дні. Якщо кожен раз виходити на поле зі спогадами про минулі матчі, нічого доброго з цього не вийде. Програли - значить, програли. Треба дивитися вперед.
- Навколо вас останнім часом стільки розмов: "Мілан" за вами їде, керівництву "Ювентуса" сниться ваша гра, представники "Наполі" вже сидять у київському офісі ... Звідки вся ця інформація?
- Напевно, поширюють журналісти. Ну, може, ще європейська преса "старається" ... Не знаю. Але особисто на мене поки ніхто не виходив.
- Який європейський чемпіонат вам подобається?
- Якщо судити з позиції уболівальника, то Англії.
- У Росії є улюблений клуб?
- "Зеніт" зараз показує дуже пристойний футбол. У матчах з "Шахтарем" він це ще раз довів.
- Ви, до речі, народилися в Санкт-Петербурзі ...
- Так, але як я можу вважати себе росіянином, якщо все свідоме життя провів у Чернігові? У Пітері з моменту свого народження був лише раз. В Україною мене відвезли у два роки.
- Гравець ЦСКА Василь Березуцький назвав якось трійку кращих, на його погляд, українських футболістів: Воронін, Тимощук і Ярмоленко. Якби Юрій Сьомін радився з вами, ким із росіян посилити "Динамо", кого б порекомендували?
- Легіонерів не можна пропонувати?
- Одного можна.
- Тоді я б порадив купити двох гравців "Зеніта" - Денисова і Данні.
- Давайте виберемо суперників в групу для збірної України на Євро-2012.
- О, це дуже складно. Я навіть коли дивлюся трансляцію жеребкування, не можу з упевненістю назвати бажаних суперників. Хто попадеться, з тим і доведеться грати.
- У другій корзині все одно на росіян поглядаєте?
- Тільки з тієї позиції, що ажіотаж навколо цих матчів був би забезпечений. Для вболівальників обох держав настало б справжнє футбольне свято.
- Йдемо в третій кошик: Хорватія, Греція, Португалія, Швеція.
- Хочеться розквитатися з греками за чемпіонат світу в ПАР, на який вони нас не пустили в Донецьку.
- Данія, Франція, Чехія, Ірландія. Кого беремо?
- Чехів. Ми ж їм програли 0:4 недавно. Треба взяти реванш.
- Хочете, щоб «Динамо» грало на "Олімпійському"?
- Якщо буде приходити багато глядачів, то звичайно. Хоча мене повністю влаштовує і стадіон "Динамо". У нас затишна арена, і якось не дуже хочеться її залишати. У той же час на матчі з Німеччиною була атмосфера, яку складно забути.
- Ваш гол у ворота німців, який став першим на реконструйованому стадіоні, став найголовнішим за кар'єру в збірній?
- Сподіваюся, головний ще попереду. Ну а забити перший гол було, звичайно, приємно.
- Деякі ваші партнери по збірній вважають Львів найуспішнішим містом для нашої команди, а Ярослав Ракицький каже, що грати треба добре, і тоді не буде мати значення, на якому стадіоні проводити матч. Вам в якому місті приємніше грати?
- У Києві, звичайно, тому що я звик до цього міста. У Львові в футболці збірної грав перший раз - і був вражений. Підтримка - просто фантастика! Тепер у мене два улюблених міста.