Хачеріді: Михайличенко поки сам не знає як грати проти Англії

Головні — 08:20, 08 Жов 2009 — Юра Буджерин Переглядів: 2267

Поділитись:

Не виключено, що в суботу в матчі футбольних збірних України й Англії в складі нашої команди вийде на поле хтось із дебютантів. Так сказав наставник «синьо-жовтих» Олексій Михайличенко, поспілкувавшись з журналістами в рамках дня відкритих дверей на базі в Конча-Заспі. Тренер перш за все мав, напевно, на увазі центрального захисника київського «Динамо» Євгена Хачеріді.

- Євгене, коли ви дізналися про виклик до національної команди?

- Головний тренер Олексій Михайличенко був присутній на недільному матчі національної першості між «Арсеналом» і «Динамо» (Євген, нагадаємо, провів на полі всі 90 хвилин. - Авт.). Після гри він підійшов до мене і повідомив, що мене запрошують у збірну. Природно, я дуже зрадів.

- З ким поділилися цією новиною в першу чергу?

- Та нікому особливо нічого й не розповідав. Хіба що додому подзвонив. А буквально наступного дня вже в Інтернеті все було написано.

- Чи відчуваєте себе готовим до дебюту за національну команду?

- Певна фізична втома, звичайно, накопичилася, ми все-таки провели три матчі за 10 днів. Але це минуще - потрібно трохи відновитися, і все стане на свої місця. Що ж стосується морального настрою, то, знаєте, поки я не вийшов на поле, не можу сказати, наскільки готовий до цього. Розумієте, досвід у такій справі грає далеко не останню роль. А його-то якраз у мене великого і немає - це ж тільки перший виклик.

хачеріді

- Скажіть чесно, чекали, що Михайличенко зверне на вас увагу?

- Як сказати, чекав ... Я-то завжди хочу грати, тим більше - за збірну країни, виступи за яку для будь-якого футболіста мають величезне значення. Але все залежить від тренера - йому вирішувати, хто, скільки і коли проведе часу на полі. Навіть якщо б мене зараз не викликали, ображатися, природно, не став би. Тренер формує команду і знає, хто йому зараз потрібний.

- Ще кілька днів тому ви могли розглядати матчі з Англією й Андоррою з позиції уболівальника, а тепер - безпосереднього учасника протистоянь ...

- Поки ніяких змін не відчуваю - мандражу немає, готуюся як звичайно. На даному етапі я ж навіть не знаю, які плани у тренера на найближчі зустрічі, кого він збирається ставити до складу, а кого - ні.

- У англійців в складі є дуже високий Пітер Крауч. Не думали, що вас викликали якраз для того, щоб стримувати цього двометрового форварда?

- Я взагалі про це ще не думав. Поговоримо з тренером, тоді все буде видно. Збірна Англії - дуже серйозний суперник, з яким необхідно брати очки. Тому кожен буде робити лише те, що піде на користь команді.

- Якось ви зізналися, що поки поступаєтеся партнерам по клубу у швидкості мислення на полі. Працюєте над цим?

- Зрозуміло, на тренуваннях постійно намагаюся заповнювати пробіл - швидше думати, швидше віддавати пас. І головний тренер «Динамо» Валерій Газзаєв цього вимагає, і мені самому так стає легше. Ясна річ, різниця в рівнях підготовки ще є, але і мій прогрес помітний. Принаймні, впевненість в собі прибуває з кожною грою. Причому не так важливо, це матч чемпіонату країни або Ліги чемпіонів - для мене вони всі головні і всі викликають певне хвилювання. Але я вже краще вмію керувати емоціями і налаштовуватися на зустрічі.

- Керувати емоціями вчитеся і в плані спілкування з арбітрами?

- Так, намагаюся стримувати трохи імпульсивність, яка в мене ще з юнацького футболу. І Валерій Газзаєв мені весь час каже, що така поведінка неприйнятна, адже можна нарватися на видалення і серйозно підвести команду.

- З вами з цього приводу проводили якісь бесіди?

- Звичайно. Постійно апелювати до рефері - це ж некрасиво. Та й штрафують у нас за таке. Навіщо воно мені треба? Тепер намагаюся думати, перш ніж щось сказати на полі, і тим більше судді.

- За цей рік у вас, мабуть, накопичилася маса вражень: місце в динамівській «основі», Ліга чемпіонів, тепер ось - збірна ... Можна назвати сезон вдалим?

- Думаю, можна назвати нормальним. Причому не весь рік, а ігровий відрізок в три місяці. Подивимося, як складатиметься далі.

- Чули, вас фактично виховували дідусь з бабусею ...

- Так. Вони живуть у Мелітополі. Тато теж там, але не з ними. Ми з ним бачимося, як тільки випадає можливість. Зараз ось перед викликом у збірну теж планували зустрітися, але я не встиг. А мама досить давно вийшла заміж і живе зі своїм чоловіком у Франції.

- Вона стежить за вашими успіхами?

- Матчі Ліги чемпіонів там показують, з «Барселоною», наприклад, дивилася. А внутрішня першість України, думаю, навряд чи. Тому сам розповідаю їй, коли дзвонить.

- Які настанови дідуся з бабусею найбільше стали в нагоді в житті?

- Згадати щось конкретне складно. Хоча ... Міцно засіли в голові слова бабусі про шкідливі звички. Вона завжди вчила, що не можна пити і курити. За це я їй дуже вдячний - подіяло (посміхається). Зараз вже сам прекрасно усвідомлюю, що сигарети і випивка ні до чого доброго не приводять.

- А в Києві з ким живете?

- Ще один на орендованій квартирі. Але мені нудно не буває. По-перше, часу вільного не так і багато, а по-друге, я по натурі своєї не домосід - якщо є можливість, виходжу кудись прогулятися.

- Євгене, від деяких колег доводилося чути, що ви трохи стали «зіркою» ...

- Про що ви говорите, яка зірка? Не вірте, це маячня. Я знаю, що існує так звана зіркова хвороба, але сам особисто з цим не зіткнувся. Поки веду себе нормально (сміється) і вмію адекватно сприймати все, що відбувається і себе в ньому.

Газета "Новая"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

ЧС-2010, збірна України, Хачеріді, футбол