Кузнєцов: дуже хочу забити "Чорноморцю" гол

Спілкуючись з нападником «Карпат» Сергієм Кузнєцовим одразу по завершенні зустрічі з вболівальниками, не можна було уникнути теми недільного матчу з «Чорноморцем». І щойно ми заговорили про цей поєдинок, як у Сергія загорілися очі, а в його голосі з’явилися якісь особливі нотки азарту та бажання якомога швидше вийти на поле.

- Схоже, для тебе матч проти «Чорноморця» не є просто черговим поєдинком чемпіонату?

- Ви навіть собі не уявляєте, з яким нетерпінням я його чекаю. Напевне, й інші гравці «Карпат» хочуть вже якомога швидше вийти на поле. Тим більше, що в Одесі ми програли 0:3. Але для мене ця зустріч є надпринциповою ще й з деяких особистих причин. Хоча зрозуміло, головне, це перемога команди.

- А можна про особисте більш детально?

- Секрету ніякого тут немає, все дуже просто. Я хоча й народився в Харкові, але все своє свідоме життя в Україні прожив саме в Одесі, куди мої батьки переїхали, коли я ще був зовсім маленьким. Тому Одесу я вважаю для себе рідним містом. Та й дружина в мене одеситка. В Одесі живуть і наші батьки, тут наша квартира і по завершенні моєї кар’єри гравця ми плануємо осісти в цьому прекрасному місці.

- Але ж ти ніколи не грав за «Чорноморець». То що й кому ти хочеш довести?

- Мене дістали розмови моїх знайомих з Одеси про те, що «Чорноморець» набагато сильніший за «Карпати». Вони десь навіть жартома насміхалися з мене, коли я під час відпустки був вдома. Мовляв, я їм розповідаю, яка перспективна команда у Львові, а в той же час ніякий «Чорноморець», або як його зараз називають одесити «Сміхотворець», в турнірній таблиці випереджає «Карпати». От вони мене й дістають, в чому ж сила моєї команди. Тому дуже хочу, щоб у неділю «Карпати» обіграли «Чорноморець», обійшли його в турнірній таблиці і забули про нього. А ще дуже хочу забити в цьому матчі гол, а ще краще два, а то й три. Думаю, це буде найкращою відповіддю на всі кпини моїх одеських знайомих. Ну й, звісно, хочеться потішити наших вболівальників, на підтримку яких «Карпати» в неділю дуже розраховують і яка нам вкрай необхідна.

- Але ж ти сам бачиш яка погода...

- І я, і мої партнери все чудово розуміємо. Справді, в таку погоду на трибунах не дуже затишно. Так само ми усвідомлюємо, що в час економічної кризи не кожен може собі дозволити витрачати гроші на футбол. Хоча ми знаємо, що керівництво клубу свідомо не підвищує ціни на квитки. Ми ж зі своєї сторони обіцяємо, що зробимо все, аби вболівальники після матчу не жалкували про витрату 10 чи трохи більше гривень і щоб під час самого поєдинку вони забули про все на світі, а футбол у нашому виконанні зігрівав не лише їхні серця і душі, а й тіло.

- Наскільки важливою для тебе особисто є підтримка трибун?

- Чому лише для мене особисто? В цьому питанні всі футболісти вам скажуть, що грати при заповнених трибунах і при пустих, це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. А ще скажу, що враховуючи погодні умови і стан поля, в неділю результат матчу багато в чому визначатиметься наявністю бійцівських якостей. У «Карпат» з цим проблем немає, думаю, ми це вже доводили. Але ж коли наші фани стануть насправді нашим 12-им гравцем, то значить ми гратимемо в чисельній більшості. А самі розумієте, що боротися в 12-ох проти 11-ти, трохи легше ніж 11 на 11. Тому хочу попросити всіх львів’ян, хто може прийти в неділю на «Україну», прийдіть, а ми зробимо все, аби ви не пожалкували.

- Чи знаєш ти про особливі стосунки фанів «Карпат» і «Чорноморця»?

- Так, мені про них розповідав один фанат «Карпат». Казали мені про це і в Одесі. Головне, щоб ця ворожнеча не переходила межі здорового глузду. А в принципі, особливі стосунки між фанатами лише підігрівають інтерес до самого матчу і в самих футболістів. Адже ми одна команда, а значить і до перемоги ми маємо йти разом. До речі, мені здається, що у Львові за останні місяці поступово вимальовується такий собі трикутник – команда, вболівальники і керівництво клубу, співпраця між кутами якого може принести задоволення всім.

- І останнє запитання: ти ніколи не грав за «Чорноморець», а чи грав проти нього?

- Лише одного разу. В 2005 році, коли я був гравцем «Ворскли», ми приймали одеситів у Полтаві. Тоді гра закінчилася внічию – 0:0. І це ще одна причина, чому я дуже хочу виграти в неділю і обов’язково забити принаймні один м’яч.

ФК «Карпати»