Член команди Sixt Ukraine: Є шанс повернути Україну на "Дакар"

Автомото — Четвер, 23 Липень 2015, 14:24 — lemberglegion Переглядів: 2670

Поділитись:

Нещодавно виповнилося два роки з моменту загибелі українського пілота Вадима Нестерчука.

Першу і єдину повноцінну українську команду для участі в легендарному ралі-рейді Dakar Вадим заснував у 2008 році. Відтоді за власні кошти брав участь у ралі-рейдах щорічно. Dakar 2013-го був шостим в кар'єрі Нестерчука. Він став останнім ралі-рейдом як в житті гонщика, так і в історії цілої країни.

Про шанси українців знову заявитись на престижній гонці Dakar в ексклюзивному інтерв’ю сайту "Ф-1 Аналітик" розповідає колишній член команди Sixt Ukraine Ярослав Мовчун.

- З моменту загибелі Вадима Нестерчука минуло два роки, Sixt Ukraine розпалась відразу по тому? Розкажи, як це відбувалося?
- Так. Для компанії Sixt утримання команди це чималі витрати. Кошти на її утримання і підготовку автомобіля Вадим віддавав зі своєї кишені, тому після його загибелі очолити і профінансувати команду не було кому. Лідера не було. Буквально на наступний день після загибелі Вадима, його дружина прийняла рішення розпродати техніку, аби покрити певні витрати.

"Тойоту", яка теж брала участь у гонках, здається, так і не продали. Справа в тому, що утримання техніки коштує дуже дорого. Основний "дакарівський" автомобіль, славнозвісна "Мітсубісі", коштує приблизно 150 тисяч євро, але, щоб ви розуміли, утримання гоночної машини на рік обходиться втричі дорожче ніж сама її вартість.

- То основну "дакарівську" "Мітсубісі" продали?
- Так, її продали через півроку. До речі, купила та сама людина що і продавала колись її Вадиму ще у 2007-му році. Ще були дві "Мітсубісі" і квадроцикл. Квадроцикл теж не продали досі.

- А як в команді з’явився квадроцикл?
- А з ним взагалі була цікава історія. Вадим був авантюристом і любив ризикувати. В 2008 році Dakar скасували з міркувань безпеки (гонку вперше за всю її історію скасували зв'язку з загрозою терористичних актів, примітка авт.) Тоді вирішили провести гонку "Трансорієнталь 2008" - це 11000 кілометрів з Пітера через Астану до Пекіна. Після неї українська команда не встигала підготувати автомобіль до "Дакару", оскільки його транспортували в неналежних умовах і він дуже пошкодився. І тут Нестерчук приймає рішення їхати на квадроциклі (!).

Заявку на марафон прийняли і команда вирушила на Dakar-2009. Але під час адміністративної перевірки з'ясувалось, що Вадим не може взяти участь у ралі через те, що його ліцензія не відповідає вимогам ASO, він був першим, хто їхав від України і потрібна була інша ліцензія – про це ніхто не знав. Ці дозволи можна було оформити, але до старту гонки залишався один день і часу на те не було. Тому Нестерчук приймає рішення все одно проїхати Dakar і з першого дня аж до фінішу споглядав на гонку збоку, в салоні технічного авто. Чесно кажучи, це дуже хороший досвід і він пригодився у подальших гонках.

- Як щодо членів команди? Хто куди пішов? Чи є люди, які і далі виступають на Dakar?
- Практично всі члени команди покинули компанію Sixt. В компанії досі працює лише менеджер Юрій Черкащенко. Я, як журналіст, працюю на сайті віддалено.

- Чи реально в сучасних умовах відправити українську команду на Dakar?
- Звісно реально. І Sixt Ukraine відновити можна. Один мільйон євро в рік – і команда існує. Біда в тому, що в нас в країні немає людей, які б цим хотіли зайнятись. В нас є багаті люди, політики, які могли б цим зайнятись, але в них немає духу авантюризму, жаги до перемоги. Вони вкрадуть собі кілька мільйончиків, куплять Maybach і будуть тихенько катати своє товсте пузо. В Росії є еліта, яка цим займається. І в казахів є. Білоруси – мають команду МАЗ, яка вже входить до ТОП 10 команд світу. "Астана" – дуже потужна команда. А в нас, на жаль, таких нема.

- Тобто, в Україні немає людей, які хотіли б цим займатись?
- Та вони, мабуть, є. Але ті що хотіли б займатись – не мають на це коштів, а тим, хто має гроші це не цікаво.

- Розкажіть про журналістські ралі-рейди, які Нестерчук проводив у Криму на Олешківських пісках (українська пустеля, примітка авт.).
- Вадим почав проводити їх у 2011 році. Метою було показати журналістам, як виглядає гонка зсередини. Що відчувають пілоти, штурмани та інші члени команди ганяючи по піску у шалену спеку і ночуючи в наметах.

Голандці, наприклад, перед стартом своєї команди на Dakar влаштовують пре-пролог. Вибирають трасу з трамплінами та різними перешкодами і влаштовують такий собі марафон. Участь у ньому беруть абсолютно всі члени команди. Ця подія притягує увагу ЗМІ з усієї країни, а потім всі слідкують за виступами команди на змаганнях. Більше того, під час гонок, кожного дня, на місцевих каналах виділяють годину (!) для трансляції новин з Dakar. У нас канали займають таку позицію – "дайте грошей", а тим часом надають перевагу третьосортним серіалам.

- Хотілося б повернутися до вчинків Нестерчука і згадати один епізод з його останнього ралі, коли на фініші він притягнув на буксирі російську команду. Розкажіть, як це було?
- Так, на фінальному відрізку Вадим взявся допомогти російському екіпажу, аби ті на своєму першому Dakar не зійшли з останнього рубежу. Взагалі, Вадим не зобов’язаний був їх тягнути, тим паче ззаду йшла "технічка" (технічний автомобіль, примітка авт.), але, знову ж таки, його людські якості проявилися і тут.

- Як ти гадаєш, якби Вадим був зараз живий, що б він робив враховуючи нинішню ситуацію в країні?
- Він був патріотом, це всім відомо. Я думаю він зберігав би здоровий глузд…

Автор - Лія Зелінська

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Ярослав Мовчун, Вадим Нестерчук, Sixt Ukraine, Дакар