Каноніри мсьє Венгера, або топтання на місці

Блоги та авторські матеріали — 00:18, 03 Чер 2013 — HoldenColfild Переглядів: 2008

Поділитись:

За останні пару місяців можна було прочитати тонни інформації про майбутні перетрубації в таборі Канонірів, про кадрову революцію і тому подібне. Все це здається логічним, якщо подивитися на результати команди Венгера взимку, виліт з ЛЧ (нехай і від "Баварії"), чергове четверте місце в АПЛ. Але от є дуже великі сумніви, що мсьє Венгер на пару з паном Кренке мислять тими ж категоріями, що і ми, пересічні вболівальники. Нижче спробую пояснити, що саме я маю на увазі.

Покоління без трофеїв.

Особисто я не перший рік дивлюся АПЛ і мене досі вражає один факт: чому "Арсенал" так і не купив гідних виконавців на зміну поколінню початку нульових. Чому на зміну Піресу не прийшов адекватний вінгер, чому на зміну Солу Кемпбелу не запросили ще одного фундаментального центрбека, чому не запалилася у складі канонірів нова світового рівня зірка типу Тьєрі Анрі... І ось як я бачу цю проблему: всі вони були, зірок під рукою у Венгера завжди вистачало, от тільки він їх анітрохи не цінував і відпускав за першої ж можливості.

За ці 5-6 років, що команда бореться всього лише за потрапляння в ЛЧ, Каноніри продали вже кілька людей, які в перспективі могли стати їх лідерами на довгі роки. У команді майже відсутнє таке поняття як «кістяк колективу», а гравець, який затримався на “Емірейтс” довше, ніж на пару років вже вважається старожилом. Практично всі ключові гравці, які покидали в різні часи табір Канонірів, перед цим вимагали посилення команди, і майже всі (ну, може, крім Сеска) готові були залишитися, якщо команда придбає парочку виконавців високого рівня. Але ні... Пан Кренке вирішив, що бізнес має бути понад усе. Гра і вболівальники - потім.

Робін Ван Персі пішов у числі останніх, зневірившись добитися чого-небудь у складі “Арсеналу” і це найкраще демонструє сумний стан справ Венгера і компанії. Гравці, які переходять на “Емірейтс” вже перестають розглядати клуб як можливість щось виграти. Зірки, а саме ними укомплектовані вчорашні конкуренти "Арсеналу" - "МЮ", "МанСіті", "Челсі", не хочуть переходити в команду, яка не в змозі виграти трофей. Єдине, що залишається в такій ситуації - це шукати молодих і перспективних, але цей шлях доступний тільки командам рівнем нижче, тоді як працювати на перспективу в гранді, нехай і майже розгубившому свій статус, не дозволять нікому. Навіть містер Кренке мсьє Венгеру.

Якщо ви і справді вважаєте, що Венгер працює на перспективу - то ви серйозно помиляєтеся. З усіх молодих обдарувань “Арсеналу” можна виділити тільки травматичного Вілшира, чиє майбутнє під величезним питанням, Окслейда-Чемберлена, що сильно здав позиції в порівнянні з минулим сезоном, та Аарона Ремсі, чиї голи, за словами таблоїдів, мають дуже сильний вплив на життя сильних світу цього. Карл Дженкінсон виглядає слабо, за рахунок чого він може додати- поки не ясно. У звітному сезоні команду тягнуть Касорла, якого в розряд молодих ну ніяк не запишеш, Подольскі (з молодістю теж виходить косяк) і Мікель Артета, якому і зовсім за тридцять .. Так і хочеться запитати: а де ж тут перспектива, панове оптимісти?

Я, звичайно, згоден, що навіть при такому розкладі “Арсенал” цілком здатний пробитися в ЛЧ, героїчно вийти з групи, але от є одне питання - а хіба цього від команди чекають вболівальники по всьому світу? Боюся помилитися, але ні. Їм куди більше хочеться, щоб команда нарешті по-серйозному вклинилася в боротьбу за медалі, щоб Каноніри почали грати стабільно, щоб після 5:0 на виїзді не слідувало 0:2 від аутсайдера... На початку звітного сезону було помітне прагнення тренерського штабу вибудувати добротний захист, але знову планети не зійшлися. Чогось постійно не вистачає. Спочатку не вистачало Санья, потім той же Бакарі все ніяк не міг набрати форму, потім розгубив форму і капітан Вермален, а цементуючий опорну зону Діабі взагалі зіграв за сезон пару матчів... Команда забиває практично в кожній грі, але виграє далеко не завжди, і все це ми спостерігаємо вже котрий сезон під ряд.

Нічого особистого, просто бізнес.

Особисто я вважаю, що Венгер просто намагається вписатися в стелю зарплат, яку йому запропонував Кренке. Сам Кренке прекрасно розуміє, що будь-який інший менеджер з розряду ВІП-ів на це б не погодився, і тому тримає Арсена на посту, незважаючи на всі «досягнуті результати». Наприклад, Насрі вимагав підвищити зарплату - йому відмовили, він пішов. Хоча, поклавши руку на серце, в тому сезоні француз виглядав просто блискуче. "Арсенал" не купує нових гравців, тому що власник команди не дає на це гроші. Особисто я вже не вірю жодному слову Кренке про те, скільки грошей він виділив на трансфери. По-моєму, він взагалі їх не виділяє, а команда здійснює покупки завдяки продажу своїх же гравців. Так би мовити, в плані трансферів перейшла в режим самоокупності.
Інакше як пояснити той факт, що у складі Канонірів сусідять майстровиті, але недорогі футболісти, зелена молодь і явні посередності? Прошу зауважити, я не беру до уваги чисто тактичні помилки Венгера, як, наприклад, відсутність яскраво вираженого класичного опорника, я просто аналізую склад. І виходячи з цього роблю висновок: ніякої кадрової революції не буде. Будуть точкові покупки молодих або недорогих гравців з метою залатати найбільш проблемні зони. І нічого більше.

Є, правда, ще один, роками апробований варіант: продаж лідерів. Нині зацікавити клуби з числа грандів сучасного футболу на “Емірейтс” можуть Вермален, Касорла і Вілшир. Як не прикро, але, здається, за наявності гідної пропозиції, вони теж підуть геть. Але цей варіант вже занадто сумний, так що будемо сподіватися, що до цього не дійде. В кінці-кінців, їх продаж може відкинути “Арсенал” у середину таблиці, а це боляче вдарить не тільки по вболівальницькій братії, але і по доходах самого Кренке.

Зараз чітко видно, що Арсенал цілком здатний грати на високому рівні, але лише на невеликих відрізках часу. Для прикладу, кінцівку останнього чемпіонату команда Венгера провела прекрасно, не дозволивши випередити себе своїм запеклим ворогам із “Тоттенхема” Навіть подумалось, мовляв, от би так із старту сезону... Але це все оптичний обман. Нажаль, нинішній склад "Арсеналу" просто нездатний підтримувати надвисокий рівень гри на протязі дуже довгого проміжку часу.

Жервіньо може видати геніальний матч, а може всю гру втрачати м'яч. Ремсі цілком може придумати шикарний пас, а може бездарно віддавати м'яч у ноги супернику. Уолкотт може реалізувати всі свої моменти, а може мазати ледве не з лінії воріт... Якщо зірки сходяться, і всі лідери команди грають на високому рівні, то з таким "Арсеналом" дуже складно грати будь-якому супернику. Але от поки що рівень цих виконавців не дозволяє їм робити це в кожному матчі. Хто знає, може через рік-два вони зміняться, і команда Венгера знову повернеться до числа претендентів на чемпіонство, але от поки в це віриться слабо. Судячи з сьогоднішньої політики клубу, "Арсенал" швидше продасть того ж Уолкотта, якщо він почне стабільно показувати гру екстра-класу, ніж спробує зліпити навколо нього нову, чемпіонську команду.