Сьогодні Ярослав Ракицький дав інтерв'ю пропагандистському каналу "Росія 24". Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Це той самий канал, який показував сюжети про розіп'ятих на Донбасі хлопчиків, а також про героїчниї ополченців, котрі б'ються проти київської хунти і фашистських молодиків у центрі української столиці. Словом, градус маразму можете оцінити самі. І туди пішов на інтерв'ю хлопець з антрацитом у крові та шматком вугілля замість серця. Важко було очікувати від цього спілкування чогось унікального та цікавого, але Ярик постарався зробити програму "Футбол Росії" по-справжньому незабутньою.
Можемо опустити пункти про те, як Ракицький довго думав про відхід з "Шахтаря". Практично кожне трансферне вікно там були думки "йду - не йду", аж ось він таки зважився і пішов. Нехай щастить, як кажуть, але для нас тут нічого нового та цікавого. Набагато веселіше стало під час обговорення теми про Ярослава у збірній України. "Я знав, на що йду. Всі розуміли", - спершу заявив Ракицький. Але буквально через кілька речень захисник вже просить не скидати його з рахунку і навіть хоче, щоб його викликав Андрій Шевченко. "А раптом викличуть?", - так завершується цей спіч Ракицького.
Звісно, важко вимагати високого рівня інтелекту в людини, котра ставить "лайки" параду "ДНР" в Донецьку, але тут пробито чергове дно. Якщо людина розуміє, на що вона йде, то для чого потім клеїти дурня і вдавати, що не розумієш наслідків? Навіть якби Андрій Шевченко дуже хотів бачити Ракицького у своїй команді, він не зробить цього, інакше буде освистаний всіма українськими стадіонами. Йому разом з футболістом влаштують таку обструкцію, котра поки навіть не снилася жодному гравцю і тренеру збірної України. Що ж, мабуть невипадково так збіглося, що сьогодні два втікачі з України давали прес-конференції та інтерв'ю в Росії. Вони обоє хочуть так чи інакше повернутися сюди. В одного золотий унітаз, а в іншого - золотий батон. Але чи потрібні вони нам?
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!