"Мілан" - "Барселона" - 2:0. Огляд матчу

Матч між "Міланом" та "Барселоною" не обіцяв бути вельми інтригуючим: підопічні Аллегрі невдало проводять поточний сезон і тільки в останніх матчах зуміли набрати більш-менш пристойну ходу. Щоправда, останні успіхи міланського гранда пов'язані насамперед з приходом Маріо Балотеллі, який у цьому поєдинку брати участі права не мав. "Блаугранас" протягом всього сезону показують неймовірний, традиційно атакуючий, футбол, який мав принести успіх і на "Сан-Сіро".



Говорити про початок матчу, як про щось не цікаве не приходиться. Обидві команди придивлялись одна до одної, не бажаючи ризикувати - надто дорогою була ціна помилки. Першим ризикнули господарі: Ель-Шаараві коротким пасом вивели на ударну позицію по зоні правого інсайду, проте "Фараон" задалеко відпустив м'яч, дозволивши Пуйолю вибити його в аут. На цьому проблеми каталонців не закінчились: після подачі з кутового Мексес скинув м'яч на дальню штангу, однак Боатенг дотягнутись до шкіряної кулі не зумів. Запахло смаженим. Це розуміли й футболісти "Барси", відштовхнувши міланців подалі від своєї штрафної. В цей час атакери гостей нічого не могли зробити з двохрівневою обороною "россо-нері" - Мессі часто йшов в обіграш, але на підступах до штрафної Сапата, а особливо Мексес, аргентинському генію розвертатися не давали, зник на полі й Хаві - за весь перший тайм всесвітньовідомий диспетчер не віддав жодної гострої передачі, що й пояснює невиразну гру в атаці "блаугранас". Щоправда, під кінець тайму підопічні Аллегрі притиснулись до власних воріт і здалось, що ось-ось "Барселона" заб'є, однак нічого путнього окрім традиційного контролю м'яча їй добитись так і не вдалось.



Очікувалось, що на другий тайм "Барселона" вийде якоюсь іншою, налаштованою на перемогу. Та що й говорити - хотілось побачити ту традиційну мегапотужну каталонську команду, яка своїм тотальним контролем м'яча збиває з пантелику будь-якого суперника. Так і було - гості володіли м'ячем, вони подовгу перекатували його на підступах до штрафної Аббьяті, але з ударами справа йшла важко. Інша річ - "Мілан"! В ті короткі відрізки часу, коли "россо-нері" володіли шкіряною кулею, вони створювали небезпечні моменти, один з яких завершився голом у ворота Вальдеса: Монтоліво після короткої передачі пробив по воротах і влучив у руку Констану. Арбітр не звернув на це уваги, а Кевін-Прінс Боатенг поклав корпус і з лінії штрафного пробив лівою ногою точно в нижній кут воріт.

В поразку "Барси" все одно не вірилось - привчили вже "синьо-гранатові" до перемог, які вони здобували будь-де, будь-коли і за будь-яких обставин. Але цього разу все було по-іншому: підопічні Аллегрі твердо стояли на своєму і віддати перевагу в один м'яч вони не збиралися. Неймовірно організована оборона на чолі з Мексесом, блискучий півзахист, в якому Монтоліво виступав таким собі диригентом, тримаючи під контролем все, що відбувалося на полі, ну і напад - тріо Пацціні-Боатенг-Ель-Шаараві виглядало ніяк не гірше від Мессі та компанії. Роура повинен був щось міняти в "синьо-гранатовому" механізмі, який чомусь перестав продуктивно працювати і замість Сеска випустив Алексіса Санчеса, який, як й іспанець, на футбольному полі розчинився, як сніг під променями сонця.

А що ж Мессі? Чотириразовий найкращий футболіст планети нічим не відрізнявся від своїх інертних партнерів і став частиною барселонської "сірої" маси, яка окрім кружляння навколо чужої штрафної, нічого конструктивного створити не могла. Лише до одного гравця "Барси" немає жодних претензій: Карлес Пуйоль настільки відважно йшов у бій, що стримати його не могла й навіть травма голови, яку великий капітан отримав після зіткнення з Пацціні.

А у господарів був свій підступний план і підлаштовуватись під "Барселону" їм потреби не було. "Мілан" виглядав дуже класно і, сказати чесно, такої розібраної "Барси" у цьому сезоні я ще не бачив. Гол назрівав, адже гострота біля воріт Вальдеса виникала з незавидною регулярністю. Відзначитись вдалось ще одному ганцю: Ньянг отримав м'яч у штрафному, віддав його Ель-Шаараві, а той, помітивши ривок Мунтарі у вільну зону, перекинув м'яч через захисника точно йому на ногу, і Саллі в дотик відправив м'яч з близької дистанції в нижній кут.

Але гасити світло, іспанці не збирались, вони ще довго крутились біля чужих воріт - не більше того, а "россо-нері" могли забивати й третій: якби не повільність Траоре та Ньянга, бути б розгрому.

Ну що ж, "Барселона" їде геть з Ломбардії в надії на домашнє диво, але наврядчи "Мілан" так просто віддасть путівку у чвертьфінал, яка вже наполовину лежить у кишені італійців. Жорді Роурі ж необхідно шукати відповідей на "море" запитань, які неочікувано поставив йому матч на "Джузеппе Меацца".

"Мілан" - "Барселона" - 2:0 (0:0, 2:0)
Голи: Боатенг, 56, Мунтарі, 81

"Мілан": Аббьяті, Абате, Мексес, Сапата, Констан, Амброзіні, Монтоліво, Мунтарі, Боатенг, Паццині (Ньянг, 75), Ель Шаараві (Траоре, 87).

"Барселона": Вальдес, Дані Алвеш, Піке, Пуйоль (Маскерано, 88), Альба, Бускетс, Хаві, Іньєста, Фабрегас (Санчес, 62), Педро, Мессі.

Попередження: Мексес, Траоре - Бускетс, Піке.

Андрій Сеньків