Кополовець розповів чому підтримав Євромайдан

Без п'яти хвилин колишній гравець "Говерли" Михайло Кополовець пояснив, з яких причин підтримав Євромайдан, а також розповів про Шуфрича і футбол.

- Відомо, що ви публічно підтримали Євромайдан. Що спонукало до цього?

- Чому підтримав? Один мій друг в той час перебував на Майдані. Я взагалі не політична людина, в той час готувався їхати на море. Але коли він мені розповів, що там творилося... Міліція не має права бити людей, це неправильно. Коли вони складають присягу, то кажуть: "Служу народу України". Порушення обіцянки мене обурило. Розумієте, я не кажу, що нам треба в Європу, я не говорю, що нам треба в Росію. Я не політик - вони розберуться без мене. Але коли б'ють простих людей, студентів - це неприпустимо. Друзі зібралися в дорогу, я приєднався до них. Це не якийсь піар. Я там шість днів стояв і мерзнув. Для піару можна на годину зайти, пофоткатися і все. Дехто мені телефонував: "Міша, ти ненормальний". Я відповідав: "Пацани, я нормальний і мене не цікавить чиясь думка". Моє серце захотіло - і я туди поїхав. Мені навіть мама казала: "Куди ж ти їдеш?". Хвилювалася за мене, але я вже вирішив для себе все.

- Якось ви розповідали, що в Голландії, де полюбляєте бувати, баачите усміхнених людей, а в Україні, цитую, "мрак". На Євромайдані щось змінилося в цьому плані?

- Атмосфера там дуже хороша. Всі посміхаються - я навіть не сподівався, що так буде. Люди вийшли відстояти свій вибір. "Мрака" я там не побачив. Не було такого, що хтось собі випив - таких одразу виводили за периметр. Але все одно - це не Голландія. Там люди ЖИВУТЬ, а в нас мучаться.



- Багато автографів роздали?

- Мені було приємно бачити людей зі Львова - на Майдані їх дуже багато. Впізнавали, підходили. Знаєте, що мене образило? Ні одна людина з Ужгорода мене не впізнала. Навіть київські фанати впізнавали, а закарпатці, звідки я родом, мене навіть не знають. Почуваюся футболістом з другої ліги. У "Говерлі" мене притискали так, що я зробив не крок, а три кроки назад. Зараз в мене період невизначеності. Знаю тільки одне - залишатися тут (в "Говерлі" - Авт.) я не хочу.

- А від Олександра Шуфрича не було претензій за Майдан? Він, як неважко здогадатися, підтримує інший табір.

- Я Сашу дуже давно знаю, в нас хороші стосунки. Саша мене підтримував, про це ніхто не знав. Я спілкувався з президентом частіше, ніж з тренером. Він мені казав: "Міша, я не можу повпливати на тренера, щоб ти грав. Я сам не знаю, що тут відбувається. Якщо ти захочеш піти, я не буду заперечувати". Користуючись нагодою хочу йому подякувати за людське ставлення. Думаю, що в нього, як у президента клубу, велике майбутнє. Коли я ще виступав у Львові, то не думав, що Шуфрич настільки розуміється на футболі.