Не секрет, що багато команд української Прем'єр-ліги зараз мають проблеми із фінансами та вирішують робити ставку на власну молодь. Як і ще декілька клубів УПЛ, непрості часи зараз переживає полтавська "Ворскла", яка, маючи іменитих виконавців, незабаром може теж "перезавантажитись" та будувати своє майбутнє із молоддю.
Sportanalytic.com вирішив дізнатись, яка атмосфера зараз у команді Василя Сачка та поспілкувався із молодим лівим захисником Миколою Квасним, який ще в другій половині минулого сезону зумів дебютувати у першій команді полтавців та всього провів за них 5 офіційних матчів. 21-річний футболіст, до слова, охоче відповів на наші запитання та навіть зізнався, що свого часу йому пропонували змінити українське громадянство на російське.
- Після того, як ти покинув "Таврію", ти міг продовжити кар'єру в якісь іншій команді, ніж "Ворскла"?
- Так. Коли я ще був у "Таврії", і ми догравали останні матчі чемпіонату, то усі вже знали, що клубу не буде, хоча надіялись до останнього. Сподівались, що все зміниться в останні дні, і такий клуб все-таки залишиться в українському чемпіонаті! Коли вже мали їхати додому, то деякі люди питали, чи я не хочу змінити громадянство та залишитись і поїхати грати до Росії.
- Як ти відреагував на таку пропозицію?
- Я дуже сильно здивувався і зразу відповів їм: Як ви собі уявляєте, щоб я, хлопець із західної України, зміню українське громадянство на інше? Це було дуже дивно.
Як футболіст, тобі завжди хочеться розвиватись, побачити щось нове, добитися великих перемог і собі довести на що ти готовий і на який рівень. Однак із громадянством це було недоречно. Тому нічого не вийшло, бо все полягало в документах. Я все сприйняв із посмішкою і над цим навіть не задумувалася.
- Після цього всього ти переїхав у Полтаву. Як тобі вдалось потрапити у "Ворсклу"?
- Я був у відпустці після "Таврії", можна сказати, не відпочивав, тому що знав: потрібно готуватись, тримати форму і тренуватись. Займався пошуками команди. Це завжди складно щось змінювати, але залишатись на одному місці довго також не можна. І коли мені зателефонували деякі люди, я відразу погодився.
Спочатку потрібно було пройти перегляд, показати себе на тренуваннях, матчах і також пройти великий обсяг тестів, а вже по закінченню - медогляд. В цей період у команду прийшло дуже багато людей із різних команд, тому що тренер тоді змінився і робив ротацію в складі. Багато з ким був особисто знайомий ще з того часу, коли разом в юному віці грали, а з кимось був просто друзями. На перегляді ми підтримували один одного для того, щоб нас залишили і нам так було легше. Вже пізніше, ближче до потрапляння в команду, познайомились із, так би мовити, старожилами команди.
- Як тебе прийняли у новій команді?
- Мене та інших тоді прийняли чудово, і колектив в нас був, я впевнений, такий же!
- Які твої були перші враження після того, як тебе перевели в першу команду?
- Ну щоб потрапити в першу команду і зіграти з великими футболістами України, які вже проявили себе і відомі не тільки в Україні, потрібно дуже багато працювати на тренуваннях, доводити собі, що ти можеш, також працювати над собою після тренувань! Ми провели дуже сильний рік в дублі і посіли 3 місце в Україні серед гравців U-21. Це для "Ворскли" було вперше і, можна сказати, що ми записали і в історію клубу, і у свою пам'ять багато чого позитивного. Після цього і почали підтягувати молодь до основного складу.
Враження спочатку були такими, що не передати, тому що ти тренуєшся з людьми, які грали в єврокубках, багато хто грав за кордоном, і так би мовити, були кумирами в українському футболі. Тому хотілось, щоб це не закінчувалось. І бажання ніби-то аж зашкалює.
- Чого вимагає від футболістів Василь Сачко та чи часто він спілкується із ними?
- Василь Вікторович, найголовніше, просить грати жорстко, не програвати боротьбу сам-на-сам для захисників, не дати себе обіграти, бути завжди зарядженими і професійно підходити до кожного тренування і гри.
Щодо спілкування, то з кожним по-різному. Це пов'язано з тим, що комусь потрібно більше спілкування, комусь вистачить одного на деякий час і він знатиме, що і як.
- Минулого сезону ти часто потрапляв у заявку першої команди та навіть зіграв за них у 5 офіційних матчах, однак цього сезону знову граєш у дублі. З чим це пов'язано?
- Так, були матчі, в яких я виходив і на заміну, і був у заявці. Цього року я також був у заявці усіх матчів першого кола і на матчах єврокубку, на якому міг дебютувати, однак так і не вийшло. Зараз почав рідше потрапляти до заявки, це вибір тренера: він дивиться по тренуваннях, матчах і варто зрозуміти, що в цьому році до нас прийшли нові люди і став більший підбір виконавців. Тому, ти, як молодий, повинен проявляти себе і прибавляти в декілька разів більше, ніж ти був до цього.
Дійсно, останнім часом я став частіше тренуватись у дублі, але вважаю, що головне - це грати, щоб був ігровий тонус, фізика не падала, ну і впевненість для футболіста - це найголовніше.
- Як ти думаєш, чому "Ворскла" влітку не змогла пробитись у наступний раунд Ліги Європи?
- Всі хотіли пройти далі, і, найголовніше, потрапити в груповий етап. Тим більше, бажання і настрій були дуже серйозними, як і в старших футболістів, так і в молодих, які про це тільки і мріють і кожен день працюють для таких моментів. Ми зіграли там 0:0, а вдома 2:3. Результат негативний. Все буває, але я думаю, що якщо ми забили хоча б на виїзді гол (до речі, там були стовідсоткові моменти, але їх не вдалось реалізувати), то вдома було б по-іншому і спокійніше. А так з двома нулями на табло в домашньому матчі були напружені, тому що розуміли, що зробити помилку і пропустити означало те, що потрібно забивати удвічі більше, а це і не так просто, коли ти будеш атакувати, а команда засяде в захист і на контратаках може ще раз тобі забити.
- Яка атмосфера зараз перебуває у команді?
- Атмосфера дружнього колективу! Стараємось підтримувати один одного. Така ситуація, яка зараз в клубі, тільки зміцнює і об'єднує команду!
- Як керівництво команди намагається допомогти футболістам знаходити мотивацію?
- Ну вони говорять із тренерами та між собою, а нам вже говорять, що вирішили чи думають зробити і чого саме нам слід очікувати чи чекати.
- Що можеш розказати про своїх партнерів і чи знаєш ти, що твій колишній одноклубник Артем Громов був родом зі Стрия, де ти проводив своє дитинство?
- Так, звичайно. Тут всі люди є хорошими, кожний може тобі підказати, показати і також просто поспілкуватись. Буває, звісно, і дають на горіхи, якщо щось недобре зробиш на тренуванні (сміється). Все ж з усіма в мене відмінні стосунки і з Артемом, до речі, теж добре спілкувались і спілкуємось досі. А загалом, то дитинство я проводив не тільки в Стрию, а також багато часу був у Долині, де і народився.
- Хто був і є твоїм кумиром на футбольному полі?
- З дитинства мені дуже подобається гра Кріштіану Роналду. Якщо ж дивитись по позиції, то його теперішній одноклубник Марсело. Щодо українських футболістів, то колись дуже подобалась гра Андрія Шевченка, а зараз Андрія Ярмоленка, Євгена Коноплянки та Руслана Ротаня.
- Вчора з'явилась інформація, що клуб покинув Петро Намуйлик, який таки не зумів пробитись до основи за 3 місяці, які провів у дублі. Ти часом не знаєш, чому клуб та футболіст вирішили припинити співпрацю?
- Щодо цього, то нічого не можу сказати. Є тренер, керівництво та сам футболіст, які і все вирішили.
Спілкувався: Павло Добровольський