Напередодні вирішального матчу Ліги Європи УЄФА UEFA.com згадує п'ять найбільш знакових протистоянь фіналістів - мадридського "Атлетико" й "Атлетика" з Більбао.
8 травня 1921 року: фінал Кубку Іспанії, "Атлетик" - "Атлетико" 4:1
Перший в історії фінал Кубку Короля на домашній арені "Атлетика" - стадіоні "Сан-Мамес" - завершився переконливою перемогою господарів, які на той момент були вже семиразовими володарями трофея. Оскільки "Атлетико" на початку 1900-х років був заснований групою студентів-басків, фінал називали не інакше, як "братнім". Цей матч став останнім у складі "Атлетика" для місцевої легенди Рафаеля "Пічичі" Морено, який рік потому помер від тифу.
Рахунок відкрив гравець господарів Хосе Марія Лака, але до перерви "матрацникам" удалося відновити рівновагу стараннями хавбека Рамона "Мончина" Тріани. У другому таймі переможним виявився точний удар із пенальті у виконанні Аседо, який, як і Лаку, встиг згодом оформити дубль, порадувавши 15-тисячну публіку.
23 березня 1930 року: Примера, "Атлетико" - "Атлетик" 3:4
Через дев'ять років мадридці на своєму старому стадіоні "Метрополітан" зазнали ще однієї пам'ятної поразки в передостанньому турі другого розіграшу Примери. Щоб не відкладати питання про збереження прописки в еліті на останній тур, "матрацникам" було необхідно перемагати. Й уже в першому таймі вони повели з рахунком 3:1 завдяки дублю Сіріако Куести й точному удару Хосе Луїса Кости.
Уболівальники господарів, які піймали кураж, почали дражнити суперників скандуванням "Ручні леви!", обігруючи таким чином одне з прізвиськ "Атлетика" ("леви"). Це не на жарт розлютило капітана гостей Хуана Гарісуріету, чия команда, до слова, проводила матч у ранзі новоявленого чемпіона країни. Як результат, Гарісуріета скоротив відставання до мінімуму, а дубль Гільєрмо Горостіси вкупі з голом Хосе Ірарагоррі перевернули все з ніг на голову - 4:3. Після матчу Гарісуріета, опинившись серед місцевих журналістів, запитав: "Ну й хто тут ручні леви"? А столичний клуб, між тим, розпрощався з елітою в останньому турі.
24 червня 1965 року: фінал Кубку Іспанії, "Атлетик" - "Атлетико" 2:1
Двадцята перемога "Атлетика" в найстарішому футбольному турнірі Іспанії далася команді непросто. У півфіналі баски вибили з боротьби грізний мадридський "Реал", але фінал спочатку складався для них неприємно - в середині першого тайму півзахисник "матрацників" Франциско Моліна вивів свою команду вперед. Втім, незадовго до перерви врятував ситуацію ветеран "Атлетика" Хосе Артече, що відновив рівновагу. А за 20 хвилин до фінального свистка переможний м'яч записав на свій рахунок Хосе Марія Магуреро. Після матчу гравці переможців взяли на руки свого капітана Агустіна Гаїнсу, який тримав у руках кубок, і під овації уболівальників пронесли навколо поля "Сантьяго Бернабеу".
30 червня 1985 року: фінал Кубку Іспанії, "Атлетико" - "Атлетик" 2:1
Цього разу баски, які роком раніше оформили "золотий дубль", не змогли поповнити свою колекцію трофеїв. Героєм фіналу став мексиканський нападник мадридців Уго Санчес, який оформив дубль і незабаром після фіналу перебрався в "Реал". На 25-й хвилині він холоднокровно виконав пенальті, а незабаром після перерви подвоїв перевагу потужним ударом з лінії штрафного. Баски відповіли голом Хуліо Салінаса, але на більше дружина Хав'єра Клементе виявилася нездатна.
5 лютого 1992 року: перший матч 1/4 фіналу Кубку Іспанії, "Атлетик" - "Атлетико" 0:3
У вирішальній зустрічі того розіграшу "матрацники" завдали поразки заклятим сусідам із "Реала" (2:0), перед цим здобувши не менш ефектну перемогу над басками. Великий внесок в успіх зробив тодішній лідер збірної Португалії Паоло Футре. Спершу він заробив пенальті, реалізований Маноло, а потім подвоїв результат після блискучого сольного проходу й, нарешті, встановив остаточний рахунок першокласним за виконанням ударом із лівої з-за меж штрафного. До слова, у вирішальному матчі Футре також удалося вразити ворота Королівського клубу.