Голова Федерації футболу Волині про футбол та ентузіастів

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна» кореспондент Інформ-служби ФФУ поспілкувався з головою Федерації футболу Волині (ФФВ) Ігорем Безуглим.

− Ігор Вікторович, яким нині є футбольне господарство Волині? Які змагання проводяться під егідою обласної федерації?

− У чемпіонаті області задіяні 11 команд. Окрім того, ми проводимо першість спортивного товариства «Колос», де змагається 21 колектив.

На жаль, в економічному плані Волинь не дуже потужна область, тому нам напрочуд важко утримувати футбольні структури. Наприклад, лише за останні роки втрачено 16 команд. Відбувається велика ротація кадрів, зокрема в районах. Позначається на обласному футболі і політична обстановка в країні. Скажімо, був у Шацьку ФК «Світязь», але як тільки голова райдержадміністрації пішов зі своєї посади − команда зникла. Те ж сталося й в Турійську, коли від керівництва тамтешньою РДА пішов нинішній мер Луцька Богдан Шиба. Аналогічна ситуація − і в селищі Цумань, хоча тамтешні ентузіасти таки взялися за відновлення футболу − зібрали грошей, і зараз знову представлені у чемпіонаті. Люди хочуть грати, хочуть бачити у себе футбол.

Нормальному розвитку гри у регіоні заважає відсутність системи управління спортом на місцях. Все залежить або від перших осіб, або від комерсантів, які хочуть мати свої команди. На жаль, держава втрачає контроль над футболом, і це позначається на командах майстрів, на нашому фундаменті, яким, власне, і є обласний футбол. Хоча, безумовно, резерви ще є.

− Скільки футбольних шкіл функціонує на Волині? Чи вистачає кваліфікованих тренерів?

− Футбольна школа у нас фактично одна − дитячо-юнацька, що належить клубу «Волинь». Окрім того, у районах та містах працюють відділення футболу в 23-х ДЮСШ. Віддача від них різна, далеко не скрізь робота йде ефективно.

Що ж стосується тренерських кадрів, то в області загалом зареєстровано більше ніж сто футбольних фахівців. Проте людей, які дійсно професійно, з віддачею працюють на благо гри мільйонів, можна перерахувати на пальцях. Тренувальний процес − слабке місце нашої справи. Команди, як правило, збираються безпосередньо на ігри. Навряд чи це сприяє підвищенню їхньої майстерності.

Втім, маємо й інші приклади. Зокрема, у Володимир-Волинському справа поставлена добре. Це місто вже вважається неофіційною столицею «Шкіряного м’яча», бо щороку місцеві юнаки щось виграють на всеукраїнському рівні. Ось і в 2008 році команда BRW-ВІК в чотирьох вікових підгрупах перемогла у зональних змаганнях і стали чемпіонами країни серед 16-річних. За це треба дякувати Валентину Кошельнику − члену бюджетної комісії міськради Володимир-Волинського, ентузіасту, який на свої кошти утримує футбольну школу й забезпечує участь місцевих юнаків у всеукраїнських змаганнях.

− Що можна сказати про стадіони Волині?

− Загалом в області функціонують 32 арени, які останнім часом відбудовуються. Відновлено арену в Любешові. У гарному стані підтримують стадіон у Володимир-Волинському. У Нововолинську з цим завжди був порядок (міський голова Віктор Сапожников − голова міської федерації футболу), в Ковелі також (там футболом піклується заступник міського голови Ігор Прокопів).

У Луцьку є лише три придатних для тренування арени − «Авангард», «Підшипник», та стадіон, який при школі-інтернаті нещодавно збудувала фірма «Феміда-Інтер», де головує президент ФК «Волинь» Василь Столяр. Усі арени Луцька зроблені для конкретних команд, стороннім туди вхід закритий. Є і інший приклад − стадіон у Теремному, віддаленому районі Луцька, який відкритий для всіх бажаючих. Щоправда, там дуже важко підвищувати майстерність, адже умови для занять не відповідають навіть елементарним вимогам.

− Чим забезпечується робота обласної федерації?

− Насамперед ентузіазмом окремих людей. Ми завдячуємо товариству «Україна», яке надало нам притулок, а також Федерації футболу України, яка в минулому році дала нам 50 тисяч гривень і виділила автомобіль. Адже місцевий бюджет − найменший серед усіх областей України.

− Які проблеми сьогодні найбільш актуальні для ФФВ?

− Найбільша проблема − відсутність футбольних осередків на місцях, районних і міських федерацій, задля реєстрації яких ФФУ навіть виділила кошти. Зараз створено федерації в двох районах з 16-ти і в трьох містах з чотирьох. Обіцяють найближчим часом створити аналогічну організацію у Ковелі. Будуть осередки − будуть конкретні люди, з якими й вирішуватимемо поточні проблеми.

− Чи існує програма розвитку футболу? Як вона виконується?

− Програма існує, але фінансово вона не підкріплена. Обласний бюджет не передбачає жодних коштів для її виконання.

− Тоді як вдається вам пропагувати волинський футбол?

− Віддавна у нас склалася тісна співпраця з провідними засобами масової інформації. Зокрема, на обласному телебаченні спортивну тему курирує Юрій Яцюк, який одночасно є футбольним арбітром. У газеті «Волинь-нова» відділом спорту завідує Роман Флішаровський, член Виконкому ФФВ, який і відповідає за взаємодію зі ЗМІ.

− Чи зростає інтерес до футболу в області?

− Я б назвав інтерес до футболу стихійним: сьогодні він є, завтра − немає. В економічному плані область не готова до великих справ у футбольній галузі. Наша інфраструктура не відповідає сучасним вимогам. Отже, змагання серед команд першої ліги вже є досягненням.

− Чи розвивається в області ветеранський футбол? Які справи інваспорту?

− Щодо ветеранів, то у нас є два ентузіасти − Віктор Чорнуха, власник будівельної фірми, який фактично за свої кошти утримує команду «Вотранс-ЛСТМ», і підприємець Юрій Волошин, який побудував стадіон у Підгайцях. До того ж член нашого виконкому Анатолій Войнаровський є членом Виконкому ветеранського футболу ФФУ. Нещодавно він створив міську федерацію в Луцьку, відновив чемпіонат міста серед ветеранів, де бере участь 10 команд. Ось на таких людях фактично і тримається наш футбол.

Що стосується інвалідного спорту, то представники Волині постійно беруть участь в Параолімпійських іграх, є членами збірної України, з якою працює наш тренер Юрій Тимофеєв. На міжнародному рівні команда виглядає дуже переконливо.

− Чим ще може пишатися сучасна футбольна Волинь?

− Якщо не брати до уваги віце-капітана національної збірної України Анатолія Тимощука, який привозив до Луцька Кубок УЄФА, тоді слід згадати, що минулого року наші хлопці 1991-92 років народження перемогли в Спартакіаді України. Зараз вони фактично складають кістяк основного складу «Волині», що грає в першій лізі, а також викликаються до лав юнацької збірної країни. Про школу BRW-ВІК з Володимир-Волинськогоя теж вже розповідав.

Дуже важливо втримати ці колективи, але з’являються певні фінансові нюанси. Наразі назрів конфлікт між керівництвом ФК «Волинь» і луцькою владою. На центральному стадіоні, де тренується і виступає головна команда області, вирішено розвивати легку атлетику. Хоча для цього можна б було пристосувати й інші арени. Отже, з одного боку усі, начебто, хочуть бачити більше футболу, на ділі ж все робиться навпаки…

Джерело: ФФУ