Ліга 1. Підсумки року

Французький чемпіонат, котрий завершився відходом світової легенди Девіда Бекхема, запам'ятався насамперед коловоротом подій навколо столичного ПСЖ та його наставника Карло Анчелотті. Але футбол в країні жив не тільки одним ПСЖ та італійцем...

Нарешті Париж святкує



Шейхи, котрі придбали ПСЖ кілька років тому і сподівалися на швидке здобуття чемпіонського титулу, змушені були розчаруватися, адже скромний "Монпельє" переграв маститих французьких грандів, а заодно і "Жермен". Влітку керівництво парижан кинулося з новими силами зміцнювати свою команду, були здійснені грандіозні трансфери: Ібрагімовіч та Сілва з "Мілана", Лавессі з "Наполі", взимку прибули Бекхем та Лукас. Підсилені та надвмотивовані футболісти під керівництвом Карло Анчелотті таки дотисли своїх основних конкурентів і здобули більш ніж впевнений чемпіонський титул. Титул, котрий у 30-ти річній історії клубу став третім і першим з далекого 1994-го. Гроші, як бачимо вирішують багато, особливо це стало стосуватися і французького футболу, котрий тривалий час перебував в тіні своїх "старших" сусідів, але минулорічний приклад "Монпельє" доводить одну просту істину - у футбол грають гравці в першу чергу, а не гроші.

Наздогнати столицю



Марсельський "Олімпік" виявився найбільш витривалим у марафонському забігу із ПСЖ за золото чемпіонату Франції, але навіть такому титулованому колективу не вистачило сили, щоб триматися із підопічними Карло Анчелотті на одному рівні, хоча після зимового антракту в них із столичними була однакова кількість очок. Але осінні ігри чемпіонату довели, що колектив Елі Бопа боротися цього сезону за золото чемпіонату не буде.



Семиразовий чемпіон країни, при чому ці титули "Ліон" здобував поспіль, який перед зимовою перервою ділив перше місце з ПСЖ та "Марселем", по ходу весняного розіграшу змагань, не зумів втримати темп, хоча б наближений до чемпіонського. Як результат, підопічні Ремі Гарда у заключних поєдинках Ліги 1 сезону 2012/13 взагалі могли втратити місце у Лізі Чемпіонів, але кілька важливих звитяг, допомогли "ткачам" втримати бронзову позицію від посягань не менш активних конкурентів в особі "Ніцци", "Лілля" та "Сент-Етьєна". Наприкінці чемпіонату для ліонців склалася така ситуація, що ці вище перелічені команди могли обійти їх у турнірній таблиці. Але найгірші сподівання Гарда, відповідно найоптимістичніші план конкурентів, не судилося здійснитися.

Прорив сезону



Чотириразовий чемпіон Франції напевне і забув, як то здобувати золото вітчизняного чемпіонату, котре востаннє показувалося на вулицях курортної Ніцци понад 60-ть років тому. Після тих успіхів, через деякий час для команди з берегів Середземномор'я настали нелегкі часи, особливо у 80-х, коли "червоно-чорні" опустилися в статусі до представника другої ліги Франції, потім третьої, одним словом команда тоді справляла гнітюче враження. Після виходу із глибин внутрішніх першостей, "Ніцца", ще довго не могла досягти чогось значущого, поки у 2005-му не здобула Кубок Ліги. Сезону, що минув, підопічні Клода Пюеля не здобули вагомого трофею, але той факт, що його команда боролася за потрапляння в Лігу Чемпіонів, багато про що говорить. Якщо влітку в середині команди не відбудеться серйозних змін у сторону розпродажу провідних футболістів, "команда Рів'єри" буде одним із претендентів, як мінімум на медалі чемпіонату.

Падіння року



Навіть сумнівів не виникає у тому, щоб назвати команду Рене Жерара головною невдахою сезону у французькій лізі. Адже команда, котра вже позаминулого чемпіонату, виграла золоті медалі, випередивши, до речі, цьогорічного чемпіона ПСЖ на три очки, цього року навіть не потрапила у єврокубки. Для керівництва, гравців та вболівальників кінцевий результат став напевне серйозним ударом по амбіціях команди та президента Луї Ніколліна. Нагадаю, що це той самий президент, котрий минулого року в честь чемпіонства "Монпельє" постригся під "ірокез", щоб виконати свою раніше дану обіцянку.

На вихід



"Труа", команда мільярдера Даніель Масоні, вже вкотре стає "ліфтом" між Лігою 1 та Лігою 2. Навіть з однієї сторони не зрозуміло, чому товстосум серйозно не допомагає клубу із свого рідного міста. Ніхто звісно не просить робити друге ПСЖ чи "Монако", але невже важко прикласти зусиль, щоб зробити з "Труа" міцного середняка Франції. Атак, вболівальники клубу знову тішитимуться з баталій менш елітної ліги, як і позаминулого року.

Що стосується двох інших клієнтів на Лігу 2, то найбільше напевне здивував "Брест". Так, команда з Бретанського півострова і минулого року не претендувала на високі місця, але були часи, коли "червоно-білі" претендували на медалі, а вже тепер вилітають у нижчу лігу... футбол, який іноді не прощає помилок. "Нансі", котрий рік тому теж непогано виступав у внутрішній французькій першості, цього року змушений буде пробувати грати у Лізі 2, котра, до речі, могла і оминути команду Жана Фернандеса, але останні невдалі поєдинки остаточно поховали для вболівальників надію на порятунок.

Новачки



Звісно, що найзірковіший та найочікуваніший новачок Ліги 1 - це "Монако" Клаудіо Раньєрі, котре впевнено виграло нижчий за рангом чемпіонат Франції, плюс шість балів над найближчим переслідувачем яскравий тому приклад. Президент "монегасків" Дмитро Риболов'єв схоже серйозно націлюється кинути виклик ПСЖ у наступному сезоні, адже практично готові мега-трансфери, інформація про які постійно крутиться в інформаційному просторі Європи, думки ні на що інше не наводять.

Два інші нові-старі команди Ліги 1 це "Нант", котрий вилетів у низи ще два роки тому та "Гінгам". "Гінгам" вдруге у своїй столітній історії вийшов в елітний дивізіон Франції. Вперше на таку звитягу клуб зважився у нульовому році, провівши у Лізі 1 чотири сезони. Після того успіху команда Жуслена Гурвеньє вилетіла знову в Лігу 2, Лігу 3. Найбільшого успіху у своїй історії команда із однойменного містечка досягла 2009-го, коли виграла Кубок Франції, граючи у третій лізі.

Автор: І. Костенко