Мірча Луческу є футбольним наркоманом?

Румунська газета Gazeta Sporturilor, яка визначала кращого тренера країни, взяла ексклюзивне інтерв'ю у переможця - тренера "Шахтаря" Мірчі Луческу.

- Спасибі всім, хто за мене голосував, але хочу ще раз сказати: кожен рік ви змушуєте мене конкурувати з молодими тренерами, і це неправильно. Звичайно, я є «продуктом» румунської школи тренерів. Я ніколи не забуваю, що належу цій країні, але, думаю, що було б правильніше, щоб я «змагався» там, де працюю, тобто в Україні. Це ненормально, що мене ставлять на шляху перспективних тренерів, для яких такий титул в кінці року може мати величезне значення.

Про конкурентів за нагороду:

- Обидва домоглися значних успіхів і навіть чудес. Дан Петреску прийняв московське «Динамо», яке знаходилося на останньому місці в таблиці, і за дуже короткий час привів його до місць, які забезпечують присутність в європейських кубках. А Лауренціу Регекампф добре потрудився у «Кяжне» і в команді «Стяуа». Цих хлопців необхідно стимулювати і підтримувати, тому що результати їх роботи помітні.

Дан Петреску - людина зі здоровим глуздом! Без удаваної скромності бажаю, щоб і він, і Регекампф пішли по моїх стопах. Було нелегко до теперішнього часу отримати 20 титулів, до яких можна додати перехід «Брешії» в Серію «Б». І вони повинні кожен день пам'ятати, що вибрали виснажливу професію. Секрет полягає в тому, щоб постійно утримуватися на плаву, в тому, щоб зміцнювати зайняту позицію і з'єднати успіх всередині країни з успіхом на рівні Європи. Я впевнений, що Дан доб'ється виконання своєї мрії, тобто буде тренувати «Челсі», але спочатку він потребує міжнародного визнання. Зверніть увагу, що Абрамович дивиться тільки на тих, хто досяг особливих результатів!

Про мотивацію:

- Я із задоволенням відвідую тренування. З ентузіазмом аналізую і підготовляю гри. Завжди знаходжу добре слово для футболістів. Коли це все перестане підштовхувати мене вперед і я відчую порожнечу всередині, я зрозумію, що повинен піти на спокій. Але футбол є для мене пристрастю, яка ніколи не зникне! Звичайно, зручно сісти в крісло, випити склянку вина і подивитися телевізор, але це не те, чого я собі бажаю! Я не ганяюся за титулами як ненормальний, не хочу пробитися вперед, не колекціоную голи, подібно молодим тренерам, а щодня продовжую переконуватися, що перемога і програш є сторонами кожної монети. Я не радію надмірно успіху і не піддаюся депресії в разі невдачі.

Про європейських успіхи «Шахтаря»:

- Для того щоб тебе поважали, ти повинен виграти кілька разів у «Барселони», «Челсі», «Реала», «Ювентуса». Наприклад, зараз у грі з «Ювентусом» нам забили гол з положення «поза грою», не призначили одинадцятиметровий і були дві ситуації, коли Пірло повинен був отримати жовту картку! Нічого не поробиш! Східні команди повинні працювати вдвічі більше на полі, щоб зайняти місце серед великих клубів Європи. І ти зобов'язаний кожного разу робити один крок вперед. Подивіться, і «Зеніт», і ЦСКА виграли Кубок УЄФА, але вони спалахнули на один рік, а потім зникли. «Шахтар» же утримується серед кращих команд, розвивається послідовно.

Про поразки:

- Мені сумно після програшу. Не відчуваю себе нормально, але усвідомлюю, що я повинен бути першою людиною, якій необхідно «підзарядитися» духовно, щоб передати це стан душі гравцям.

Про Неймар у «Шахтарі»:

- Це правда. Була спроба привести Неймара в «Шахтар», коли йому було 16 років. Мене завжди цікавили молоді талановиті гравці, у разі яких можна передбачити, як вони виростуть і що зможуть запропонувати через три-чотири роки.