Матч, який нічого не вірішує. Інакше його не можна назвати. Португальці уже в чвертьфіналі, а швейцарці поза межами турніру, якщо не враховувати сьогоднішній поєдинок. Спробуємо зробити висновок – чому так сталось.
Зрозуміло, що перед початком турніру Швейцарці не вважались першою командою групи, і набирали свої балти у букмекерів за рахунок статусу «господарі». І турки, а тим більше чехи(португальців пропускаємо..) вважались кращими за «банкірів». Однак матчі показали, що і команда Брютнера і терема нічим не кращі за швейцарців.
| |||||||||
Проти чехів. Грали більш чим добре, як на аутсайдерів. А чехи – не хотіли грати і іншим не давали. Про що тільки говорить той факт, що Улвауші, який припускався смішних помилок, визнали найкращим гравцем матчу. Швейцарцям просто не вистачило досвіду і Чеха у воротах. Ще й втратили ударну силу у вигляді Фрея.
Проти турків. Команди грали на рівних – навіть краще. У цьому матчі було наглядно показано, що означає Себастьян Фрай для Швейцарії. Без нього і менше моментів, і ще «гол-дура» злетіла на останніх хвилинах – рикошет страшна штука…
Капітан збірної Швейцарії, (після Фрая) Людвік Манін намагається знайти причини настільки раннього вильоту його команди: «Мені стає противно, коли я чую «добре грали, але не повезло». Не можна так говорити. Ми поступилися, не добилися своєї мети, тут нічого святкувати. Я просто не можу більше чути «грали добре, але поступилися». Ми тут не для того, щоб показувати красивий футбол, а щоб перемагати. Нас критикували після товариських поєдинків, чого ми не могли зрозуміти, а тепер ми поступилися в двох офіційних зустрічах, і нас стали хвалити. Звичайно, мені важко з цим впоратися. Дуже просто було б сказати, що ми грали добре.
Це лише деталі, але на такому рівні вони мають вирішальне значення. Атмосфера в команді була чудовою, ми стояли один за одного горою і захищалися разом, але коли збірна знаходиться під щільним натиском, маленькі помилки приводять до пропущених голів.
|