Суркіс про Лобановського

Сьогодні Валерію Васильовичу Лобановському виповнилося б 72. Президент "Динамо" Ігор Суркіс висловився щодо ВВЛ.

"Сьогодні зібралося багато людей - рідні, колеги, вихованці Валерія Лобановського, щоб в черговий раз вшанувати пам'ять Героя України, великого тренера і людини. Ми зобов'язані пам'ятати Валерія Васильовича, оскільки він багато чого зробив для європейського і світового футболу. Думаю, він ніколи не буде забутий, оскільки пам'ять про нього передається з покоління в покоління. Якби Лобановський був живий, його День народження напевно святкували б вже десь на зборі. Він зазвичай збирав команду в останніх числах грудня, і на початку року вже їхали готуватися до відновлення сезону. Це була певна традиція ... Пам'ять про нього світла і до цих пір.

- Існує думка, що останнім часом, із запрошенням у команду російських тренерів Сьоміна і Газзаєва, ви відійшли від конспектів Лобановського ...
- Ви знаєте, я ніколи і не зберігав конспекти Лобановського, оскільки не був тренером і не грав у футбол на професійному рівні. Саме тому мені складно говорити про так звані конспекти Лобановського. Вони повинні бути, перш за все, в головах, це дано людині чи ні. Приміром, один лікар може зробити операцію, а інший, навіть маючи в своєму розпорядженні масу грошей, на жаль, немає. Що стосується конспектів, то, можливо, вони залишилися у хлопців, які працювали з Лобановським, але необхідно ще правильно скористатися ними, налаштувати команду психологічно, щоб вона перемагала. Ми пройшли шлях запрошення наставників, які працювали поруч з Валерієм Васильовичем, але не отримали того результату, якого чекали численні шанувальники "Динамо". Тому зараз довелося вдатися до послуг російських тренерів. Та й ділити фахівців на українських, російських чи іноземних, думаю, не варто. Головне - щоб у керма стояла людина, з яким команда буде досягати результату і дасть віру в можливість досягнення перемог.

Напевно, ви не пам'ятаєте, а я пам'ятаю великого російського тренера Віктора Олександровича Маслова, який заклав "Динамо" переможні традиції. Під його керівництвом команда ставала тричі чемпіоном у 1966, 1967 і 1968 році, а в 1969-му, ставши другими, його навіть ніхто не проводжав на вокзалі - ні керівництво ЦК, як було модно в той час, ні уболівальники. Він підняв планку настільки високо, що для Динамо (Київ) існувало тільки перше місце, а все, що нижче, було провалом. Таке і зараз відношення, вболівальники вимагають перемог у всіх турнірах. Нам необхідно знайти тренера, який повинен підібрати футболістів, і, підкреслюю, за підтримки вболівальників домагався б успіхів.

- Ви були дуже близькі з Валерієм Лобановським. Що ви можете сказати про його харизму, силу духу і його велич?
- Нічого нового я не скажу. Валерій Васильович чітко знав, чого він хотів - як від себе, так і від команди, якою керував. Прийшовши в "Динамо" в 1996 році, він поставив завдання виграти Лігу чемпіонів. І він прекрасно розумів, що з цією командою можна спробувати реалізувати задумане. І всім нам довів це у 1999-му, дійшовши до півфіналу. Тільки безглузді помилки і деякі нюанси, які трапляються у футболі, не дозволили нам вийти у фінал Ліги чемпіонів. Найголовніша його риса - він був не просто мрійником, а чітко знав і розумів, чого хоче добитися в житті. І домагався - двічі виграв Кубок володарів Кубків, Суперкубок Європи, зі збірною СРСР ставав срібним призером чемпіонату Європи і т.д. Він домагався з командами великих перемог, і на пострадянському просторі немає тренерів, які могли б зрівнятися з Лобановським за досягненнями. Валерій Васильович - це масштабна особистість, і не просто так про нього пам'ятають і досі, двічі на рік, у день смерті і День народження, збираючись біля його могили. У моїй пам'яті він залишився людиною, яка знає, чого хоче. Ще раз світла йому пам'ять.

- Чого можна очікувати від Меморіалу Лобановського, який останнім часом зазвичай проходить у серпні?
- Цей турнір проводиться під егідою Федерації футболу України. Часом він виходить цікавим, іноді - не дуже. Можливо, необхідно знайти "вікно" і проводити його з іншим складом учасників, на іншому рівні. Не можна перетворювати цей турнір у щось другорядне. Необхідно обов'язково все продумати і зробити його цікавим для вболівальників. Але для цього треба знайти часовий відрізок, оскільки "Динамо", як ви знаєте, виступає в дуже щільному графіку.