На думку екс-тренера збірної України, українська молодь ще не доросла до рівня справжнього європейського футболу.
Спеціально для "Спортаналітика" Леонід Буряк поділився враженнями про виступ молодіжної збірної України на чемпіонаті Європи в Данії.
- Леоніде Йосиповичу, підсумковий результат виступу української "молодіжки" вельми не радісний, та найприкріше, що й якість гри наших хлопців викликає чимало запитань. Ви ще до першості говорили про те, що не варто надто багато надій покладати на 20-річних гравців, адже вони ще насправді не знають, що таке дорослий футбол. Тож саме такий виступ нашої команди вочевидь не став для Вас несподіванкою?
- І справді ще перед початком чемпіонату, я не тішив себе думками, що нинішня "молодіжка" країни зможе порвати всіх і кожного. Було очевидно, що в Данію прийдуть значно сильніші команди. Так, від початку, у моїх фаворитах були іспанці. Звісно, не варто забувати, що саме потрапляння команди у фінальну частину – це успіх, ну а вихід на Олімпійські Ігри можна було б сприймати як неймовірний результат, але... Якщо абстрагуватися від цього всього, від тих бонусів, які надавалися нашій команді, то все рівно висновок однозначний: останнє місце в підгрупі - це провал. Хай які серйозні були в нас суперники, українці мали брати більше очок. А головне показувати іншу гру.
Саме зміст, наповнення матчів у виконанні українців мене найбільше розчарували. Особливо, якщо порівняти з тим, що демонстрували іспанці. Наша збірна грала геть не в той футбол, який сьогодні обирають у Європі. Головна ж проблема в тому, що 4-5 представників "молодіжки" водночас є й гравцями головної збірної країни. В Данії вони ж показали, що до дорослого рівня ще не дотягують. Я знаю, що зараз маємо чимало футбольних експертів, і кожен має свою думку, але… Для мене загадка, чому наша команда при тій ситуації, яка склалася для неї в Данії, грала з одним нападником від оборони. Для мене це дивина. Тож в тактичному плані були промахи. Ми мали грати у геть інший футбол.
- Зараз навіть важко перелічити всі компліменти, які лунали на адресу гравців "молодіжки" перед чемпіонатом. Тому цікаво було б дізнатися: у часи, коли Ви ще виступали за молодіжний склад збірної СРСР та здобували "бронзу" Олімпіади, молоді також відводилося стільки авансів?
- Сьогоднішній час і минулі роки порівнювати не дуже хочеться, тому що умови були геть іншими. Я не раз наголошував і наголошуватиму: молодіжний футбол і дорослий – це зовсім різні речі, зовсім різний рівень гри. Але зараз повелося так, що молоді гравці, маючи дуже хороші контракти з клубами, навіть не здобувши титулів та великих перемог, уже вважаються "зірками", сформованими футболістами. Це неправильно. Тільки гра на дорослому рівні може показати, хто є хто, тільки у складі дорослої національної збірної може сформуватися справжній менталітет гравця.
- Ви вже відзначили, що в складі "молодіжки" одразу кілька гравців, які виступають й дорослій команді. На Ваш погляд, у чому криється блідий виступ Ракицького, Ярмоленка, Коноплянки, словом, тих, хто мав би стати лідерами збірної в Данії? Далася взнаки втома після виснажливого сезону?
- Навряд чи втома може бути серйозним виправданням невдачі. Чому іспанці, швейцарці не виглядали втомленими? Невже у них були легші сезони? Думаю, річ не в тім. Просто наші гравці ще справді не доросли до того, щоб показувати справжній європейський футбол. А щоб цього досягнути, треба працювати не шкодуючи себе. Ви питалися про те, як було у мої часи. Для того, щоб довести, що ти чогось вартуєш, що заслуговуєш на місце у складі збірної, ми надривалися на тренуваннях щодня, невпинно працювали. Як результат, у нашому виконанні не було провальних матчів, нам не було за що кинути камінь в город. Тільки за такого ставлення до справи, можна отримувати бажаний результат.
- Можливо, брак конкуренції за місця у збірній, і призвів до того, що наші футболісти не показали всього, на що здатні?
- Зараз у лавах збірної зібрані всі найкращі, хто є в Україні. Що маємо, з того і ліпимо. І Коноплянка, і Ракицький, і Ярмоленко – справді дуже талановиті хлопці. А чому вони зіграли в Данії так, як зіграли, – це питання для роздумів. Так, в українському футболі справді багато талантів, але, можливо, ще не знайшлися ті, кого можна назвати справжніми лідерами.
- Чи можна віднайти бодай якийсь плюс у тому, що показала команда в Данії?
- Головний плюс (і він чи не єдиний) у тому, що збірна побувала у фінальній частині першості. А далі… При такому складі, при такому рівні виконавців команда просто не мала права займати останнє місце в підгрупі. Вона мала показати дещо інший футбол ніж той, що ми бачили.
Які шанси гравців "молодіжки" зіграти на Євро-2012? Передусім, це залежить від них самих. Наразі це просто молоді хлопці, які мають вирішити самі для себе, чого хочуть досягнути у футболі, яким шляхом будувати свою кар’єру. Вони всі талановиті, але ніхто, крім них самих, не змусить їх не зупинятися у розвитку. Головне, щоб вони пам’ятали: у тихому болоті насправді нічого вартісного не утвориться.
Розмовляв Артем Галицький,
спеціально для "Спортаналітик".