Яна Шемякіна про Олімпіаду, китайську кухню та міліцейські погони

Новини — 05:20, 10 Тра 2008 — Андрій Петренко Переглядів: 2078

Поділитись:

Яна Шем’якіна про Олімпіаду, китайську кухню та міліцейські погони

На останньому відбірному турнірі фехтувальників на Олімпіаду в Пекін, що завершився в Празі, фортуна усміхнулася львівянці Яні Шем’якіній. Галичанка стала першою. Вихованка Андрія Орликовського не залишила жодного шансу сильній шведці Емі Самуельсон (15:11), а в фіналі поставила “золоту” крапку, взявши гору над ізраїльтянкою Ноам Міллс (15:14).

- У фіналі ви підтвердили, що вас не дарма називають “Міс один укол”. Свою суперницю перемогли з рахунком 15:14...

- Так, справді… Коли рахунок наприкінці зустрічі був 14:13 не на мою користь, мені вдалося провести дубль і перемогти.

- Взагалі, в таких ситуаціях, коли все вирішує лише один укол, важко сконцентруватися?

- Дуже важко… Постійно в голові крутиться думка: одна помилка може стати фатальною і призвести до поразки. При атаках потрібно завжди бути готовою до випаду суперниці. Треба максимально сконцентруватися, не пропустити жодного руху суперниці і в зручний момент виконати один зі своїх улюблених прийомів – атаку з уколом у ступню чи контратаку. Без міцних нервів у фехтуванні робити нічого. У нашому виді спорту дуже важлива психологічна підготовка.

- Багато перемог здобули із різницею в один укол?

- Лише на чемпіонаті Європи п’ять разів перемагала з такою різницею.

- Скільки коштує професійне екіпірування шпажиста й чи на довго вистачає коплекта спорядження?

- На екіпірування потрібно витратити від 700 до 1000 євро. Клинки зарубіжного виробництва, що коштують 50 доларів, служать десь місяць. Наші за 10 доларів ламаються частіше.

- Щоб зареєстрували укол шпагою, тиск на наконечник зброї має бути 750 грамів. Після змаганнь на тілі багато синців?

- Бувають синці, але вони швидко сходять. Найчастіше колять у передпліччя.

- Де готуватиметеся до Олімпіади?

- Незабаром виступлю на юніорській першості Європи, що відбудеться в Італії, та на етапі Кубка світу в Китаї, де ми змагатимемося в олімпійському комплексі

- Дехто каже, що Олімпійські ігри серед фехтувальників є лотерею. Мовляв, за вдалих обставин може пощастити спорстменці, яку до того ніхто не зараховував до фаворитів. Погоджуєтеся з цією думкою?

- Так, погоджуюся на сто відсотків. Хто краще у потрібний момент буде психологічно готовий, зможе абстрагуватися від напруги змагань, той і переможе. Скажімо, на останньому відбірковму турнірі в Празі дуже багато поєдинків закічнилися із різницею в один укол, і в усіх цих протистояннях вгадати, хто стане переможцем було неможливо. В фехтуванні дуже часто авторитетні спортсмени вибувають зі змаганнь уже в стартових поєдинках. Над авторитетними фехтувальниками завжди тяжіє відповідальність за результат, адже від них очікують лише перемог. А це в самому поєдинку часто заважає сконцентруватися. А в того, кого не вважають фаворитом, голова не зайнята такими думками і він розкутіше діє.

- А скільки, на ваш погляд, в Пекіні шпажисток претендуватиме на місце на п’єдесталі?

- У Франції добре підготовлені шпажистки, з-поміж китаянок, думаю, теж хтось втрутиться в боротьбу за медалі, підготовлені дівчата в збірній Росії та Англії. Звісно, на нагороди претендуватимуть українки. Думаю, близько 10 шпажисток уже сьогодні можна назвати претендентками на нагороди.

- Торік ви вже виступали в Китаї. Як тоді пройшла адаптація? - До кліматичних умов я адаптувалася без проблем, а ось до зміни часового поясу трохи важче пристосуватися. Доводилося змагатися, коли в Україні була глибока ніч. Але для того, аби адаптуватися в Китаї, на Олімпіаду приїдемо завчасно.

- Дехто зі спортсменів побоюється китайської кухні. А наскільки мені відомо, ви, навпаки, її дуже любите. Під час Олімпіади в спортсменів буде вибір, якими стравами харчуватися. Ви які оберете – європейські чи китайські?

- Звісно, що китайські. Я обожнюю цю кухню. Завжди за кордоном на змаганнях віддаю перевагу китайській їжі. Вона не є жирною, дуже добре підходить моєму організму.

- Після Олімпіади не плануєте реалізувати свою дитячу мрію – стати міліціонером?

- Ні (Сміється). Наразі без спорту себе не уявляю. Мабуть, ця мрія так і залишиться дитячою. Для того, аби стати міліціонером, треба сумлінно вчитися, а з моїми постійними поїздками на змагання це не реально.

Олег Наливайко, «Новий Погляд»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Яна Шемякіна про Олімпіаду, китайську кухню та міліцейські погони

Три найгучніші спортивні поєдинки 2025 року та як на них ставили українці

Останні новини

Вибір редактора

Динамо відпускає легіонера, зміни для Сікана