Канада після Монако — це як М-4 після снайперської гвинтівки; як ванільне морозиво після настільки дорогої, настільки й несмачної ресторанної страви. Загалом, нікому не треба більше робити вигляд, ніби відсутність обгонів та нормальних швидкостей компенсуються традиціями та лоском Гран-прі. А в Монреалі обгони будуть і будуть у великій кількості. Складно пригадати нудний північноамериканський Гран-прі не тільки в останні кілька сезонів, а взагалі. Не забудуться і відносно нещодавні аварії 1998 та 2007 року. Жахливі аварії. Можна припустити, що гонщикам просто кидають виклик ширина поворотів, а особливо шпильок на трасі, перебрики майже зрівняні із землею та можливості боліда. Тут володарює активний захист, внутрішній радіус і мінімально дозволена кількість пального. Після Монако дійсно можна втратити голову.
Канада відноситься до улюблених трас лідера загального заліку пілотів Льюїса Хемілтона, тому складно припустити, що він випустить з рук чергову перемогу на арені Жака Вілньова. Враховуючи реалії цього сезону — більш ніж складно. Перевага "Мерседеса" колосальна і з цим потрібно змиритись.
Також це буде 200-те Гран-прі для Кімі Ряйконена, що не може пройти поза нашою увагою. Це вже справа принципу обігнати Алонсо в кваліфікації і букмекери згідні з цим твердженням. На це вони дають фіну найбільші шанси з початку сезону, що теж показник.
Як і в Монако, Pirelli привіз на гонку Soft та Superfoft, тому 3 піт-стопи поки виглядають найефективнішою стратегією для гонщиків. Традиційно склалося, що Гран-прі Канади одні з найбільш захоплюючих у календарі Формули, а традиції погано порушувати.
Розклад заїздів:
6 червня, 17:00 — перша вільна практика;
6 червня, 21:00 — друга вільна практика;
7 червня, 17:00 — третя вільна практика;
7 червня, 20:00 — кваліфікація гонки;
8 червня, 21:00 — гонка.