Батько і тренер за сумісництвом юного українського дарування Василя Ломаченка – Анатолій Ломаченко, був першим, кто поділився враженнями після повернення з Калмикії.
Анатолій Миколайович, вітаємо вас з перемогою!
Дякую
Анатолій Миколайович, поділіться будь ласка враженнями від перебування в Калмикії. Що Вам особисто запам’яталося?
В першу чергу це досить складана дорога, адже Калмикія знаходиться на далекому південному сході Росії. Проте, це вже не перша далека подорож для нас з Василем.
Досить цікавим був той факт, що саме Калмикії віддали право проводити змагання такого рівня. Скажіть, нарікань на рівень організації не було?
Я скажу так, як для Калмикії¸ так це досить таки пристойно. Організатори намагалися робити все від них можливе.
Чи можна сказати, що рішення про участь у даних змаганнях було спонтанним, чи все ж таки даний пункт у вашому календарі вже був помічений давно?
Ні в якому разі. Те що ми будемо приймати участь на Чемпіонаті Європи серед студентів ми знали вже досить давно, а саме на початку року і даний сезон ми планували закінчити саме цим турніром. Єдиним, що могло завадити виступити нам на цих змаганнях, це травми. Проте Слава Богу, що нам їх вдалося уникнути. Також важливим аргументом був тай факт, що на даний момент Василь являється студентом і він мав на належному рівні представити свій ВУЗ, якщо є така можливість.
Василь боксував у новій для себе вазі…
Так. Але не така вона й нова. Зрозумійте, Василь зростає, розвивається, і якщо в минулих роках ми ще могли стримувати його вагу, то зараз це робити не потрібно, адже з наступного року такої ваги як 57 кг. вже фактично не буде. Отож ми рішили спробувати свої сили у вазі 60 кг.
Незважаючи на зміну вагової категорії, Василь виграв ці змагання доволі таки легко, двічі по 4:0…
Я не можу сказати, що було дуже легко. Адже для того щоб перемагати з таким рахунком, необхідно прикладати дуже багато зусиль. Але, якщо дивитися лише на результати, то можна сказати, що змагання склалися для Василя доволі таки непогано.
Майже на усіх минулих змаганнях, організатори взяли за традицію, удостоювати вашого сина званням: найкращого боксеру турніру. Ці змагання не стали виключенням?
(посміхається) Дійсно, ці змагання не стали виключенням і Василя віддали приз найкращого боксера змагань. Але як в минулі рази, ця нагорода по праву діставалася Василю.
З чим вас і вітаємо
Ще раз Дякую
На цей рік ви ще плануєте виступи на якихось змаганнях?
Ні. На цей рік вже досить. Я вважаю, що цьогорічний графік був і так напруженим і вже прийшов час трішечки перепочити.
Давайте відійдемо від змагань і поспілкуємось про буденні справи. Доречі, Василь вже стиг протестувати своє нове авто?
Ні, адже нам його ще й так не подарували. Проте керівництво Федерації з нами зв’язувалося, і запевняло, що автомобіль за декілька днів вже буде у нас. Ось тоді і протестуємо.
Напевно, це питання неодноразово Вам задавали, проте не спитати вас про подальше долю Василя Ломаченка у любительському боксі просто не маю права…
Ви знаєте, це питання таке ж цікаве як для Вас так і для мене. Проте рішення буди лише за Василем і давити на нього я ні в якому разу не буду.
Думаю це питання ви вже неодноразово обговорювали?
Звичайно. І прийшли до висновку, що остаточне рішення Василь прийме після завершення усіх змагань, після того як він відпочине та все як слід обдумає.
Але як батько, що Ви йому радите?
Я вважаю, що нам необхідно пройти цей олімпійський цикл до кінця, виступити на Олімпіаді в Лондоні, а вже після цього будемо робити перші кроки у бік професійного боксу.
Після чемпіонату світу. Вам надходили цікаві пропозиції щодо переходу в професійний бокс?
Звичайно. А вони і не припиняли надходити. Ще після Олімпійських Ігор в Пекіні, персона Василя Ломаченка дуже цікавить акул профі-боксу. Це компанія Юніверсум, Сполучені Штати Америки та Росія.
Які були найцікавіші пропозиції з фінансової точки зору?
Пропозиція на суму в півтора мільйони доларів надходила до нас неодноразово. І як нам пояснювали, що це не остаточна сума, нам дали зрозуміти, що ми можемо розраховувати і на більшу суму.