Грозний: Я знайшов Калініченка, Гусєва, Косовського. А Жирков мав грати в київському "Арсеналі"

Тренер «Терека» В'ячеслав Грозний поділився спогадами про своїх вихованців, що стали відомими футболістами.

«Окрім Калініченко своїм вихованцем вважаю Діму Чигринського, який був капітаном «Шахтаря». Він починав у мене в дублі запорізького «Металурга». Бачив у нього якості, завдяки яким він може піднятися на високий рівень. Винайшов спеціально для нього «систему випереджаючого мислення». Для рослих гравців, в яких не спринтерська стартова швидкість, треба щось придумувати, щоб вони не програвали швидкісним гравцям. І моя система спрацювала.

Олега Гусєва знайшов в Сумської області. Якби я не пішов з «Спартака», цей гравець був би зараз там. Однозначно.  Я говорив, що він – гравець рівня «Мілана», не відрікаюся. Він і є – рівня «Мілана». Він тоді ще грав у мене в київському «Арсеналі». Бачили б ви, як він зривався з місця! Я зрозумів – через рік він буде в збірній України. Багато наді мною тоді посміялися... А цей парубок – вилитий Володя Бессонов: може грати на будь-якій позиції. А чому в «Мілані» він так і не виявився? Питання до динамівців. Думаю, вони просто не захотіли його продавати

А ось випадок, якого ви напевне не знаєте: до мене в київський «Арсенал» привозили юного Юріївну Жиркова. Мені вистачило 15 хвилин, щоб зрозуміти, який це буде гравець. Вирішили купувати – якраз компенсувати втрату Гусєва, якого забрало київське «Динамо».  Нам назвали суму – 150 тисяч доларів. Зібрали. Але на ранок власники його трансферу подзвонили і збільшили ціну удвічі. З умовою – зібрати гроші до вечора. У нас не вийшло, в клубі грошей не було. Я потім зрозумів, в чому справа: деякі люди, яким довіряв, захотіли, щоб Жирков опинився в ЦСКА. Ці люди були близькі "Арсеналу"

Я з Тамбова привіз до «Спартака» Діму Сичова. Наполіг на тому, щоб його узяли з командою на збори до Туреччини. Це було в 2001 році. Після цього вже ніхто не міг представити «Спартак» без Діми.

Артем Безродний, говорять, десь в Азербайджані. Така людина... Я його 15-річним привіз до «Спартака». Виняткові здібності, але не вистачило амбіцій. Жив по Кубертену – головне не перемога, а участь. Ось Сергій Нагорняк, не маючи таких здібностей, дійшов від вінницької «Ниви» до «Спартака», збірної України і став кращим легіонером Китаю. Людина сама себе зробила.

Де б я не працював, скрізь був результат. Мене двічі визнавали кращим тренером України, хоч я не працював з київським «Динамо» і «Шахтарем». У 96-м працював в «Дніпрі», в 2002-м – в «Арсеналі». Запорізький «Металург» я вивів в Кубок УЄФА, прийнявши на 16-м місці. Команду треба було рятувати. У Вінниці підготував Надуду, Косовського, Нагорняка, Горшкова...Сабо говорив, що Косовський – його знахідка? Та звідки?! Я його в 15 років забрав з київського інтернату, парубка з Хмельницької області! А з Горшковим до цих пір прекрасно спілкуємося. Приїжджав недавно до Пітера – заходив до нього в гості. Згадували, як у Вінниці грав у мене опорного півзахисника», – сказав Грозний в інтерв'ю «Спорт-експрес».