5. 2000/2001. Баварія - Валенсія 1:1 (пен. 5:4)

23 травня 2001. Мілан. Стадіон "Сан-Сіро".

Голи: Мендьета, 3, пен - Еффенберг, 50, пен

Нереалізований пенальті: Шолль, 8

Післяматчові пенальті: 0:0 - Паулу Сержіу (вище), 0:1 - Мендьета, 1:1 - Саліхаміджич, 1:2 - Карью, 2:2 - Циклер, 2:2 - Заховіч (воротар), 2:2 - Андерсон (воротар), 2:2 - Карбоні (воротар), 3:2 - Еффенберг, 3:3 - Бараха, 4:3 - Лізаразю, 4:4 - Кілі Гонсалес, 5:4 - Лінке, 5:4 - Пеллегріно (воротар)

Баварія: Кан, Саньоль (Янкер, 46), Лізаразю, Куффур, Андерсон, Лінке, Харгрівз, Шолль (Паулу Сержіу, 108), Еффенберг, Саліхаміджич, Елбер (Циклер, 100).

Валенсія: Канісарес, Пеллегріно, Айяла (Джукіч, 90), Англома, Карбоні, Бараха, Кілі Гонсалес, Мендьета, Аймар (Альбельда, 46), Хуан Санчес (Заховіч, 66), Карью.

Попередження: Андерсон - Карбоні, Кілі Гонсалес, Канісарес

Суддя: Дік Йол (Нідерланди)

"Баварія" кілька днів тому в драматичному матчі з "Гамбургом" завоювала золоті медалі чемпіонату Німеччини і ось, кілька днів по тому, підопічні Хітцфільда виграли головний трофей європейського сезону. Фінальний матч вийшов не дуже видовищним і не рясним на небезпечні моменти. Хоча початок матчу вийшло вельми інтригуючим і захопливим. Вже на третій хвилині матчу "Валенсія" отримала право на одинадцятиметровий і штатний пенальтист "Валенсії" Гаїзка Мендьета майстерно розвів м'яч і Кана по кутах. Через 5 хвилин "Баварія" мала прекрасний шанс відігратися, також з пенальті. Але Мехмет Шолль нехитро пробив прямо в Канісареса. До кінця першого тайму обидві команди більше нічого не змогли створити біля воріт суперника. На 50-ій хвилині арбітр матчу Дік Йол призначив третій у матчі пенальті. Лідер мюнхенського клубу Штефан Еффенберг на відміну від Шолля блискуче реалізував одинадцятиметровий. Після гола гра вирівнялася і знову як і в першому таймі обидві команди грали з оглядкою на свої ворота, рівним рахунком нічого не створивши біля воріт суперника.  Лише в додатковий час було створено кілька моментів, але зрештою справа дійшла до серії пенальті, де героєм став голкіпер "Баварії" Олівер Кан, який зумів парирувати три удари з позначки.

4. 2005/2006. Барселона - Арсенал 2:1

17 травня. Париж. Стадіон "Стад де Франс".

Голи: Ето'о, 76, Белетті, 81 - Кемпбелл, 37

Барселона: Віктор Вальдес, Пуйоль, Маркес, Олегер (Белетті, 71), ван Бронкхорст, Едмілсон (Іньєста, 46), Деку, ван Боммель (Ларсон, 61), Жюлі, Роналдіньо, Ето'о

Арсенал: Леманн, Туре, Кемпбелл, Ебуе, Коул, Жілберто, Фабрегас (Фламіні, 74), Глеб (Рейєс, 85), Пірес (Альмуніа, 20), Люнберг, Анрі

Попередження: Олегер, Ларсон - Ебуе, Анрі

Вилучення: Леманн, 18 (фол останньої надії)

Cуддя: Терьє Хауге (Норвегія)

"Барселона" вдруге в своїй історії завоювала титул кращої команди Європи. Ключову роль в поєдинку зіграло вилучення Йєнса Леманна, голкіпера "Арсеналу" за фол останньої надії проти Семюеля Ето'о, на 18-ій хвилині матчу. Попри це "Арсенал" доволі непогано стримував атаки каталонського клубу, а на 37-ій хвилині Сол Кемпбелл після розіграшу штрафного несподівано відкрив рахунок. Другий тайм проходив при значній територіальній перевазі "Барселони", але до реальних моментів справа не доходила. Але попри це, лондонцям забракло фарту, аби втримати переможний для себе рахунок. Нереалізувавши свої шанси в контратаках, каноніри на 76-ій хвилині пропустили атаку "Барселони" і Ето'о з передачі Хенріка Ларсона рахунок зрівняв. А за 5 хвилин каталонці в схожій атаці забили і переможний гол, автором якого став Жуліано Белетті, який вийшов на заміну.

3. 2001/2002. Реал - Баєр 2:1

15 травня 2002. Глазго. Стадіон "Хемпден Парк".

Голи: Рауль, 9, Зідан, 45 - Лусіо, 14

Реал: Сезар (Касільяс, 68), Сальгадо, Роберто Карлос, Йерро, Ельгера, Макелеле (Флавіо Консейсао, 73), Зідан, Фігу (Макманаман, 61), Соларі, Морієнтес, Рауль

Баєр: Бутт, Лусіо (Бабіч, 90+1), Живковіч, Пласенте, Себескен (Кірстен, 65), Рамелов, Шнайдер, Баллак, Бастюрк, Нойвілл, Брдаріч (Бербатов, 39)

Попередження: Сальгадо, Роберто Карлос

Суддя: Урс Маєр (Швейцарія)

В рік свого сторіччя "Реал" не залишився без трофеїв. В фіналі Ліги Чемпіонів, йому протистояв "Баєр" з Леверкузена. Вже на 9-ій хвилині після аута Роберто Карлоса Руаль вийшов один на один з Буттом і переграв його. Правда вже за 5 хвилин німці відігрались - це Лусіо замкнув подачу Шнайдера зі штрафного. А на останній хвилині першого тайму Зідан забив один з найвидатніших м'ячів у своїй кар'єрі - з лінії штрафної, лівою ногою з розвороту він потрапив точнісінько в праву від Бутта дев'ятку воріт. Другий тайм пройшов за переваги "Баєра", якого підганяв рахунок на табло. Апофеозом натиску "Баєра" стали додані арбітром 7 хвилин до основного часу, коли в кількох епізодах лише диво і майстерність вийшовшого на заміну Ікера Касільяса не дозволили леверкузенцям зрівняти рахунок.

2. 2007/2008. Манчестер Юнайтед - Челсі 1:1 (пен. 6:5)

21 травня 2008. Москва. Стадіон "Лужники"

Голи: Роналду, 26 - Лемпард, 45

Післяматчові пенальті: 1:0 - Тевес, 1:1 - Баллак, 2:1 - Каррік, 2:2 - Белетті, 2:2 - Роналду (воротар), 2:3 - Лемпард, 3:3 - Харгрівз, 3:4 - Ешлі Коул, 4:4 - Нані, 4:4 - Террі (мимо), 5:4 - Андерсон, 5:5 - Калу, 6:5 - Гіггз, 6:5 - Анелька (воротар)

Манчестер Юнайтед: ван дер Сар, Браун (Андерсон, 120+5), Відіч, Фердінанд, Евра, Харгрівз, Каррік, Скоулз (Гіггз, 87), Роналду, Тевес, Руні (Нані, 101)

Челсі: Чех, Ессьен, Террі, Карвальо, Ешлі Коул, Мекелеле (Белетті, 120+4), Баллак, Лемпард, Джо Коул (Анелька, 99), Малуда (Калу, 92), Дрогба

Попередження: Скоулз, Фердінінд, Відіч, Тевес - Мекелеле, Карвальо, Баллак, Ессьен

Вилучення: Дрогба, 116

Суддя: Любош Міхел (Словаччина)

Московський фінал Ліги Чемпіонів за участю двох англійських команд повністю виправдав надії вболівальників футболу. Гра хоч і виявилась небагатою на гольові моменти, проте наднапруженою і безкомпромісною. В першому таймі краще виглядали манкуніанці, які на 26-ій хвилині зусиллями свого лідера Кріштіану Роналду відкрили рахунок. Після того підопічні Алекса Фергюсона повинні були збільшувати перевагу, але пропустили самі. Френк Лемпард скористався рикошетом від спини Фердінанда, вийшов сам на сам з ван дер Саром і переграв його. В другому таймі і в додатковий час на полі краще виглядав "Челсі", Дрогба влучив в штангу, а Лемпард в перекладину. Були близькими лондонці до перемоги і в серії пенальті. Власне вони були на відстанні одного удару Джона Террі від неї. Але при ударі в капітана поїхала нога і він толком не влучив по м'ячу. А після того, як ван дер Сар парирував удар Анелька, померли останні надії "Челсі" на перемогу.

1. 2004/2005. Ліверпуль - Мілан 3:3 (пен. 3:2)

25 травня 2005. Стамбул. Стадіон "Ататюрк"

Голи: Джерард, 54, Шміцер, 56, Хабі Алонсо, 60 - Мальдіні, 1, Креспо, 39, 44

Нереалізований пенальті: Хабі Алонсо, 60 (воротар)

Післяматчові пенальті: 0:0 - Сержіньо (мимо), 1:0 - Хаманн, 0:1 - Пірло (воротар), 0:2 - Сіссе, 1:2 - Томассон, 1:2 - Ріісе (воротар), 2:2 - Кака, 2:3 - Шміцер, 2:3 - Шевченко (воротар)

Ліверпуль: Дудек, Хююпя, Каррагер, Фіннен (Хаманн, 46), Траоре, Хабі Алонсо, Джерард, Ріісе, Луїс Гарсіа, Кьюелл (Шміцер, 23), Барош (Сіссе, 85)

Мілан: Діда, Неста, Стам, Кафу, Мальдіні, Гаттузо (Руй Кошта, 112), Пірло, Зеедорф (Сержіньо, 86), Кака, Шевченко, Креспо (Томассон, 85)

Попередження: Каррагер, Барош

Фінал, який пам'ятатимуть ще дуже довго. "Ліверпуль" здійснив справжній подвиг, відігравши в "Мілана" три м'ячі. Вже на першй хвилині після кутового ветеран "Мілану" Паоло Мальдіні відкрив рахунок в матчі, забивши найшвидший гол в історії фіналів Ліги Чемпіонів. Наприкінці першого тайму "Мілан" провів дві стрімкі контратаки, які завершились голами Ернана Креспо. 0:3 і здавалось справу зроблено. Але після перерви "Ліверпуль" значно додав. Спочатку капітан команди Стівен Джерард головою відіграв один м'яч. "Ліверпуль" одразу притиснув суперника до воріт, "Мілан" виглядав деморалізованим. Чех Владімір Шміцер дальн


ім ударом скоротив відставання до мінімуму, а на 60-ій хвилині "Ліверпуль" здобув право на пенальті. Діда парирував удар Хабі Алонсо, але іспанець одразу ж добив його в сітку. Спурт напочатку другого тайму коштував "Ліверпулю" багато сил, тому в час, що залишився, ініціатива знову перейшла до "Мілану". Одним з кульмінаційних моментів стала 118-та хвилина, коли Єжі Дудек двічі не дозволив забити Андрію Шевченку. Вище всяких похвал діяв польський голкіпер і в серії післяматчових пенальті, коли парирував удари Пірло і Шевченка. Ще один пенальті не забив Сержіньо, який вдарив вище воріт. Опонент Дудека, Діда, парирував лише удар Ріісе, а тому "Ліверпуль" здобув перемогу в серії, а з нею і п'ятий в історії титул найсильнішої команди Європи.