Степаненко: Мама хвилюється, що перейшов у "Шахтар"

11 травня лави футболістів донецького «Шахтаря» поповнив молодий український півзахисник Тарас Степаненко. Після проходження всіх необхідних трансферних процедур новобранець поспілкуватися з прес-службою свого нового клубу.

– Тарас, коли ти дізнався про зацікавленість «Шахтаря» до себе?

– Мій агент спілкувався з представниками «Шахтаря» ще два роки тому. Але тоді президент «Металурга» вирішив, що мені поки рано грати у «Шахтарі». І в принципі він був прав. Мені дійсно потрібно було піднабратися досвіду. Який сенс переходити до нової команди та сидіти на лавці? Тому два роки тому я в «Шахтар» не перейшов, але про інтерес до мене з боку донецького клубу знав. А після закінчення останнього чемпіонату мені подзвонив президент «Металурга» та сказав, що є можливість мого трансферу до «Шахтаря». Природно, від такого шансу не відмовляються. Вчора ми з Сергієм Кривцовим з самого ранку були у Донецьку, пройшли медичне обстеження, обговорили умови контракту та підписали угоду.

– Тобто, ти довго не розмірковував над пропозицією «Шахтаря»?

– Ні, я хотів поміняти клуб. «Металург» – гарна команда, яка мені дала дуже багато. Але я хочу прогресувати. Природно, є бажання грати у єврокубках. Розумію, що буде божевільна конкуренція, але я теж футболіст і теж, напевно, щось умію. Всі питання стосовно мого контракту ми улагодили абсолютно без всяких проблем. Президент «Шахтаря» мені сказав: «Головне – грай, показуй все, на що здатний. Твоє майбутнє залежить тільки від тебе».

– Була особиста бесіда з Рінатом Ахметовим?

– Так, після підписання контракту ми разом з Сергієм дуже тепло, за чашкою чаю поспілкувалися з президентом. Природно, він побажав успіху. Сказав, що розмовляв з Луческу, що на нас дуже сподіваються. Наше завдання – проявити себе з найкращого боку, скласти конкуренцію партнерам по команді. Звісно, якщо ми це виконаємо, гратимемо в основному складі.

– На базі «Кирша» вже встиг побувати?

– Так, у ході медогляду на базі доктора оглядали наші суглоби, також тестували нас на біговій доріжці. Звичайно, СТБ «Кирша» дуже вразила. Я був там вперше, раніше тільки мимо проїздив. Коли бачиш все зсередини – це зовсім інша справа!

– Кімнату собі вже вибрав?

– Поки ні. Команда збирається на базі 10 червня, ми ж приїдемо на день раніше. Тоді вже поговоримо з головним тренером, отримаємо екіпіровку, вселимося до кімнат. Загалом, якщо буде час до від'їзду на збори, виберемо квартиру у Донецьку. Адже жити десь треба.

– Зрозуміло, що ти знайомий з багатьма гравцями «Шахтаря». Але, можливо, з кимось підтримуєш дружні стосунки?

– Так, ми давно дружимо з Сашею Чижовим. Одного разу нас вперше викликали до молодіжної збірної, і ми з ним весь час жили в одній кімнаті. Також спілкуюся з Ярославом Ракицьким. Ми з ним навіть пограли за юнацьку команду «Шахтаря». Мені тоді були років 15, і я приїжджав на перегляд до дитячо-юнацької школи «гірників». Вийшло так, що відіграв турнір у складі «Шахтаря», але підписав контракт із запорізьким «Металургом». Але я про це не шкодую. Хто знає, як би все було, якби я став гравцем «Шахтаря». Я вдячний Богові за те, що все склалося саме так.

– На якій позиції тобі зручніше виступати?

– Більше подобається грати «опорника», хоча у першій команді «Металурга» я дебютував як центральний захисник, і якийсь час виступав на цій позиції. Душа більше лежить до півзахисту, але якщо треба – без проблем зіграю у центрі оборони. Всі функції гравця цього амплуа я знаю.

– Перед тим, як поміняти клуб, радився з кимось з рідних, близьких?

– Звичайно! Я завжди раджуся з мамою, з молодшими братами. Звичайно, вони були не проти, а ось мама трохи переживає. Ну а так всі за мене раді, всі родичі дзвонять, вітають. До речі, я сам родом з Донецької області, з Новоселовки. Моє дитинство там пройшло. Крім того, у мене багато родичів і у Донецьку, і у Єнакієво. Отже нудьгувати я не буду!

Прес-служба ФК «Шахтар»