УПЛ. 22 тур. Грозний: "Їхав сюди обігрувати Шахтар"

Головні — 21:29, 29 Бер 2010 — олег войтович Переглядів: 1819

Поділитись:

Перемога буде у другий раз...

- Буду говорити російською, оскільки аудиторія тут російськомовна, не ображайтеся, якщо буде потрібно - повторю українською. У першу чергу, скажу, що я захоплений Ареною. Я вперше на ній, це просто витвір мистецтва, що заслуговує найглибшої поваги. Просто здорово, можна стоячи аплодувати тим, хто побудував такий стадіон, причому тривалий час. Ми вчора провели передматчеве тренування, нас у Донецьку зустріли просто прекрасно, тут питань ніяких бути не може. Але, на жаль, напевно мої гравці залишилися під враженням від цього шикарного твори мистецтва. На багатьох тиснула і ця арена, і Шахтар.

Ви знаєте, я після Спартака взагалі нікого не боюся! І я скажу нахабно - я їхав сюди обігравати Шахтар! Я хотів це зробити, бо Шахтар тут ще не програвав. Мало того, я не раз проглянув, як збудував гру донецький Металург. Здорово вибудував! І я вирішив точно так же побудувати, тільки з урахуванням виконавців, які є. Ми пресингували перші п'ятнадцять хвилин, і Шахтаря не було видно. Його не було б видно всі 90 хвилин, не напартачили деякі гравці (я не буду називати прізвищ), не привези вони два голи. Для мене це просто дико, я з ними в перерві про це говорив. Прошу вибачення, просто накричав за всю гру.

Звичайно, рахунок 0:0, і рахунок - 2:0 це абсолютно різний рахунок, різні речі. Звичайно, ми розуміли, що не можна давати простір технічним гравцям групи атаки Шахтаря. Будь-яка команда не зможе нічого зробити з високотехнічним гравцями Шахтаря, якщо дати їм простір. І ось, ми пробували пресингом скувати гравців Шахтаря, і трійка гравців Шахтаря фактично не було видно в цей час. Але коли пропускаєш гол і опускаються руки, думаєш... готується план на гру, а з-за двох помилок доводиться вносити корективи, причому кардинально.

Ви бачили, що я вже в першому таймі зробив заміну, оскільки другий гол на совісті футболіста. Він не мав права пускати за спину гравця суперника, цього не можна робити. Так що, це виховна міра. І ви бачили, що в другому таймі я частково пішов ва-банк, зіграв у два чистих нападників, прибрав одного з центральних півзахисників. Мазілу отримав травму, він не міг грати. Але ми вже провели три заміни - Шершун раніше отримав травму, мені довелося Євсєєва вводити в гру. Всі три заміни були використані, і ми попросили Мазілу дограти. Шацьких ж забив гарний м'яч, і вважаю, що після цього ми мали психологічну перевагу. Шахтар був упевнений, що він вже виграв, і ми повинні були їх дотиснути!

Я перевів центрбека Євсєєва, який здорово грає головою, на позицію центрального нападника. І я впевнений, ми б забили гол, якби не безглузда помилка воротаря. Він чомусь зголосився бити цей штрафний, потім прибрав м'яч під себе, обрізка - контратака, і ми отримуємо третій м'яч. Так, між 2:1 і 3:1 різниці немає. Але при 2:1 потрібно ризикувати, намагатися зрівняти рахунок, може бути буде 2:2!.. Я завжди так ризикую! Я не боюся ризикувати.

Я не хотів би, щоб для багатьох гравців досвід гри з Шахтарем, і досвід гри на цій арені, проходив через негативний результат. Я не хочу - я звик перемагати. Ну, що зробиш, відразу психологію переможців за один день чи місяць не закладеш. Я дуже засмучений тим, що ми не обіграли Шахтар - я вам можу сказати чесно. Хай би ми програли Полтаві, але обіграли Шахтар. Знаєте чому? Це для гравців важливо, не для мене! Я в Лізі чемпіонів багато ігор провів, знаю що це таке. Для них дуже важливо! Вони виростуть відразу і мені буде набагато легше з ними працювати! Ось чому мені потрібні перемоги над великими командами, я вам відкрито говорю. Міг, звичайно, прийти і сказати, мовляв, «ось, так і так, програли-виграли». Вам це не цікаво. Вам же хочеться дізнатися у тренера, як він будував гру, що він хотів зробити? І що в кінцевому результаті вийшло, що не вийшло - теж.

Тому я вам чесно кажу - у нас вистачило б сил на те, щоб пресингувати всю гру. Я говорив у перерві, що ми можемо врятувати гру, тільки треба вірити, не потрібно боятися. Напевно, деякі гравці боялися, і я розумію це - Шахтар є сильним клубом, регулярно грає в Європі. Але в наступному матчі я обіграв Шахтар з Арсеналом, подивіться!

- Ви сказали, що дуже хотіли виграти. Може бути, футболісти були мотивовані менше?

- Футболісти були мотивовані точно так само. Я їм сказав - ви зрозумійте, на такому стадіоні, у присутності великої кількості розбираються у футболі людей зіграти класно і обіграти таку команду... Ви зрозумійте, ви підніметеся, як футболісти! Я те ж саме говорив гравцям Терека, коли ми з Рубіном в Казані грали. Зіграли 3:1. Я сказав: «Коли у вас шанс такий буде? Обіграти таку команду, та ще й на їхньому полі!». Тоді Петра два чудових голи забив, якщо ви пам'ятаєте. Я сьогодні точно так само хотів. Це для футболістів дуже потрібно, для становлення колективу, потрібно обіграти когось великого. Звичайно, вони мотивовані були, тому що матчі Шахтаря всі дивляться. На тлі Шахтаря хочеться всім добре зіграти. А раптом Мірча Луческу після гри когось відзначить... І покличе в Шахтар... І на хороший контракт! Звичайно, це нормальне явище - проявити себе. На жаль, результатом я незадоволений, ми не повинні були таким чином програвати. Ось таким чином, привозячи собі м'ячі, не повинні були програвати.

- А чого це Рева у вас надумав грати ліберо? Він же постійно так грав, два тайми!

- Хм, гарне питання. Він воротар взагалі-то у мене в команді (посміхається). Думаю, я можу його виправдати небагато. Коли я пішов ва-банк, поставив Євсєєва центрфорварда, і ми стали грати один в один. Яка різниця вже... Потрібно було пробувати рятувати гру, не потрібно боятися. Природно, Віталій зобов'язаний був не прибирати м'яч під себе, а першим торканням вибивати м'яч вперед. Всі гравці знаходилися там. Гравці Шахтаря вже нервували, вже був замінений капітан Срна. Вони вже святкували перемогу! А я хотів їх покарати, щоб вони не святкували завчасно. Вітаю Шахтар, вони виграли, але на превеликий жаль це більше ми програли. Що поробиш - це футбол.

- У ЗМІ пишуть: «Грозний затіяв реальну революцію в Арсеналі». І ми бачимо Шацьких, Богданов, Шоаве. Це революція ще поки лютнева, Жовтнева попереду?

- Думаю, що так. Я сказав, що я хотів би бачити дуже сильним Арсенал, інакше ніякого сенсу приходити немає. Мені в середній команді нецікаво працювати. Якщо у гравця є ім'я, він його повинен підкріплювати в кожній грі, кожному тренуванні. Якщо у гравця немає імені, але він прогресивний, для мене важливо, щоб гравці були небайдужі до футболу. Я не можу досі заспокоїтися, я ось іду на прес-конференцію і шкодую, що матч закінчився. От повернути би момент, коли рахунок 2:1, і якби хтось інший, не Рева, пробив би той штрафний. Ми могли б врятувати гру, я от так хочу, щоб час повернувся! Я не заспокоюся, не залишу жодного байдужого до футболу гравця в команді. Так, я керую і приймаю рішення. Але керівники клубу - мудрі люди, і я висловлюю їм свої побажання. Я знайду з ними порозуміння в тому, щоб посилити команду і зробити її конкурентоспроможною. Ви бачите - у Динамо, Шахтарі, Металісті по два висококваліфікованих гравця на кожну позицію. Я теж хочу, щоб у нас було. І так буде, я впевнений! У наступному чемпіонаті як мінімум за Лігу Європи будемо боротися. Адже інакше нецікаво працювати! Мені, по крайній мірі.

- Ви чули таку інформацію: мовляв, на виїзді з Києва завадили виїзду вболівальників, пробили скати...

- Мені вчора сказали, що пробили скати. Але точно сказати - як і що я, звичайно, не можу. Я вважаю це нецивілізованим, уболівальникам потрібно допомагати! Я можу вам навести приклад клубу Терек (Грозний). Там з привітністю завжди зустрічають уболівальників... Це не Шахтар, не його вболівальники пробивали, я впевнений в цьому. Наші в Донецьк навіть ще не приїжджали, наскільки я знаю. Шахтар приймає своїх суперників нормально завжди - тут серйозні люди, серйозна організація. Так ось, Терек - брали, допомагали, навіть грошей давали, на своїх квартир розміщували, допомагали виїхати! Тобто, атмосфера між уболівальниками нормальна була. Я хочу, щоб в Україні так само ставилися один до одного. Наскільки я володію інформацією, вони на грунті не футболу, а на грунті так званого екстремізму... Хтось порахував, що вони одного віяння, іншого віяння... Ті, які пробили, це не наші вболівальники, наші вболівальники їхали сюди, хотіли спостерігати за матчем!

- Ви сказали, що закликали гравців не боятися футболістів Шахтаря. Хотілося б більш конкретно дізнатися, в яких позиціях Ви не вгадали з людьми по позиціях...

- Граючи з Шахтарем, необхідно кілька речей робити одночасно, якщо можеш це зробити. Перше - позбавити Шахтар простору, часу і м'яча. Це дуже важливо, тому що гравці Шахтаря дуже добре контролюють м'яч, але не дуже добре його забирають. Не люблять відбирати м'яч, люблять покомизитися. Це нормально, і всі технічні футболісти так діють. Я захотів залишити їх без м'яча, просив пресингувати, грати ближче до гравців. У той же час, перед усіма командами виникає проблема флангів Шахтаря. Срна і Рац - флангові гравці, вони абсолютно іншої формації. Ці гравці при володінні м'ячем є не захисниками, а фактично фланговими атакуючими гравцями.

Шахтар досить авантюрно грає в обороні, що цілком природно - ми в Спартаку також авантюрно грали в обороні. Ну а куди діватися - крайні гравці (той же Парфьонов, та інші) підключаються до атак... Завжди при втраті м'яча виникають проблеми. За Срну відповідав Міколюнас, а Данилов мав страхувати його і стежити за гравцем, який буде зміщуватися в цю зону. Природно, пускати за спину не можна, хто б там не був. Не має права гравець пускати! Природно, я побачив, що ми почали програвати на тому фланзі, але я просто фізично на той фланг докричатися не міг. Тому я і заміну провів. Я не очікував, що ми собі три м'ячі привеземо - цього я ніяк не очікував. Хіба нормальна людина може очікувати, що ми самі собі заб'ємо три голи? Ми самі собі привезли їх, на рівному місці. Питань немає, Шахтар - класна команда, він міг забити в інших моментах. Але ми не повинні були пропускати, тоді гра була б зовсім іншою. Ми б не випустили їх з-під пресингу. Пресингували б 90 хвилин!

У відборі ми все одно краще, бо Шахтар не дуже добре відбирає м'яч! Ми бачили, як Шахтар з Металургом донецьким грав, з Металістом... І гравці дивилися це все! Я годинами гравцям аналізував і показував, як грати проти Шахтаря. Ми бачили, як вони з Металургом донецьким авантюрно в обороні грали. Ми бачили це все. Думаю, що ще синдром великих клубів у низки гравців існує. Одна справа - просто говорити, а інша - відчути це на собі. Упевнений, наступного разу вони інакше будуть грати. Гравці зрозуміють, що проти них виходять такі ж футболісти, як і вони. Обіграємо Шахтар наступного разу, подивіться! Я Зеніту обіцяв, що ми обіграємо Зеніт - вони сміялися у Пітері! Коли вони програли нам 2:3, сказали потім - так, Грозний слово тримає. Обіграємо, подивіться (посміхається).

Пресслужба ФК "Арсенал"

Спортаналітик. Офіційні дані: В'ячеслав Грозний: Гравцем виступав за аматорські команди «Динамо» Кам'янець-Подільський, «комбайнобудівників» Тернопіль, «Нива» Бережани, команди міст Хмельницький, Рівне. Володар Кубка Української РСР серед колективів фізкультури 1980 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

упл, 22 тур, В'ячеслав Грозний, Арсенал

УПЛ. 22 тур. Грозний: "Їхав сюди обігрувати Шахтар"

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Ліга чемпіонів. Визначились перші два півфіналісти