Біатлон. Артем Прима: І в думках не було відмовитися від старту

Інші види — 21:20, 08 Бер 2011 — VIKCHI Переглядів: 1395

Поділитись:

21959.jpg (50.39 Kb)

Артем Прима відправлявся в Ханти-Мансійськ в якості запасного. Проте травма Сергія Седнева надала чернігівцю шанс дебютувати на чемпіонаті світу. І сьогодні Артем здобув свої перші в кар'єрі кубкові очки.

- Артем, поздоровлення з дебютом на чемпіонаті світу! Як відчуття?

- Відчуття двоякі. З одного боку, радісні, звичайно, але з іншого - залишилося гірчинка від результату, хотілося виступити краще.

- Сьогодні тобі довелося екстрено замінювати Сергія Седнева. Коли ти дізнався про те, що будеш бігти Гонку?

- Тут склалася не дуже приємна ситуація. Спочатку стартувати повинен був Сергій. І тому вранці я вирушив на планове тренування. А після тренування до мене підійшов наставник команди і сказав, щоб я готувався виступати. Це було приблизно після полудня, тобто до гонки залишалося близько п'яти годин.

- Тобто, сьогодні тобі довелося вийти на старт на тілі втоми?

- Вранці я уточнив свій графік роботи на день, тренер дав мені завдання на тренування, і я вирушив на трасу. Але потім надійшла інформація про погане самопочуття Сергія і довелося оперативно змінювати плани. Звичайно, якщо б дізналися про це раніше, то я не завантажувався б. А так провів тренування, причому не просто розминок, а з силовим акцентом на 10-12 кілометрів. І звичайно, деяка втома після такого тренування відчувалася.

Звичайно, коли сказали, що треба бігти, у мене і думки не було про те, щоб відмовлятися. Я постарався використати решту до гонки час, щоб відпочити і в першу чергу морально налаштуватися на старт. Ну і на самій трасі постарався викластися на повну силу. Але виправдовувати не зовсім вдалий виступ цим я не хочу.

- Індивідуальна гонка в цьому сезоні для тебе знакова: чемпіонство в Ріднау, дебют в Ханти ... А як до цих пір складалися відносини з цією дистанцією?

- Чесно кажучи, я готовий бігти будь-яку дистанцію. І мене не лякають ні 20 кілометрів, ні чотири вогневі рубежі. Головне - добре підійти морально до будь-якого старту. Звичайно, «двадцятка» - важче, ніж спринт або персьют, і тут основне - правильно розподілити сили. Але я поступово звикаю до цієї дистанції. Зрештою, в нинішньому сезоні це, здається, вже шоста індивідуальна гонка, в якій мені довелося стартувати.

- Сьогодні перший же рубіж для тебе склався невдало - дві штрафних хвилини. Перехвилювався, або були інші причини?

- Хвилювання особливого не було. Просто коли я стартував, то вже на першому підйомі зрозумів, що гонка буде важкою - м'язи все-таки були трохи втомленими. Але я постарався перше коло пройти в оптимальному темпі: не надто швидко, але й не повільно. І, може бути, десь трохи «надихався». Як мені потім сказали тренери, не пройшли габарити на годину і на десять годин. Так що, навряд чи справа у хвилюванні, просто, на жаль, ті габарити зіграли не на мою користь.

- Ну зате потім ти проявив себе просто молодцем: зібрався і заїхав до тридцятки. Міг напередоднісезону уявити, що перші кубкові очки набереш відразу на чемпіонаті світу?

- Ой, ні (сміється). Звичайно, про це подумати не міг. Потім, коли у мене вже були успішні старти, з'являлася впевненість у своїх силах, я думав про те, що якщо вдасться стартувати на чемпіонаті, то постараюся досягти певних цілей.

- А яке значення успіхів на Універсіаді та чемпіонаті Європи у справі здобуття цієї впевненості?

- Безсумнівно, значення цих стартів велике. Але вперше таку впевненість я почав відчувати в листопаді, коли на укочування у Фінляндії я весь цей період часу пропрацював зі своїм особистим тренером, Ворчаком Олександром Васильовичем, - це людина, яка знає мене з самого дитинства, знає всі мої сильні і слабкі сторони. І ось саме там, під керівництвом мого наставника, я почав набувати впевненості і в собі, і в стрілецької підготовки. Після цього пішли непогані старти в Кубку IBU, етап Кубка світу в Рупольдінгу, і успішні старти на Універсіаді та чемпіонаті Європи.

- Які слова ти почув від тренерів після фінішу?

- Я стартував під досить раннім 12-м номером, тому одразу після фінішу розмови як такої не було - тренери ще уважно стежили за ходом гонки. Потім, коли я прийшов у вакс-кабінку - привітали з дебютом, сказали, що непогано пробіг. Пораділи, що усі виступили кучненько, фінішували в числі 25-ти кращих. Хоча, природно, завжди хочеться в кожному старті бути вище.

- Ну тепер ти можеш сказати, гонка чемпіонату світу принципово відрізняється від інших стартів?

- Звичайно, відрізняється! Тут зовсім інші швидкості, набагато більш високу напругу, ажіотаж. Та й сама публіка теж трохи «розставляє акценти». Ну і проведення турніру на значно вищому рівні.

- Наша команда в цілому показує дуже гарні результати, але поки що обходиться без нагород. Це сильно впливає на настрій всередині збірної?

- Усі прагнуть виступити якомога краще. Завтра і дівчата, впевнений, будуть боротися за найвищі місця. І я не сумніваюся, що медаль на цьому чемпіонаті у нашої команди буде.

Джерело: Sportanalytic.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Біатлон, Прима

Біатлон. Артем Прима: І в думках не було відмовитися від старту

Олег Дорощук здобув історичне "золото" для України у стрибках у висоту

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Костюк - про перемогу Динамо над Олександрією