Біатлон. Наталія Бурдига: Новий рік зустрічала за київським часом

Завтра в індивідуальній гонці в Рупольдінгу Наталія Бурдига вперше в жовто-блакитній формі вийде на старт Кубка світу. Український дебют 27-річної біатлоністки з Пермі тижнем раніше на Кубку IBU виявився більш ніж вдалим. Перший млинець вийшов аж ніяк не грудкою, а з золотистою скоринкою. Незважаючи на ранній стартовий номер і дві штрафні хвилини, новоспечена харків'янка на 4,9 секунди випередила стріляв чисто німкеню Франциску Хільдебранд і на 21,2 її подругу по бундестім Юліанну Долль.

- Перемога в Нове-Місце стала для мене сюрпризом, - зізналася Бурдига Наталя. - Так, я виграла спринт і дуельних стрілянину на Кубку України в Тисовці. Але не уявляла, на якому рівні перебуваю в порівнянні з суперницями на міжнародній арені.

- Від представників якої збірної отримали більше привітань: російської чи української?

- Усі вітали, хто більше - не підраховувала.

- Ви пішли на дистанцію під дев'ятим номером, чи могли після фінішу припустити, що навіть після того, як завершать гонку всі вісім десятків учасниць, залишитеся в лідерах?

- Чесно зізнатися, немає. Мені сказали, що німкені добре йдуть. Коли бігла останнє коло, вже знала, що треба якомога краще відпрацювати ногами. Після фінішу переодяглася, робила заминку і одночасно стежила за тим, як розвивалася гонка.

- Якщо зазирнути в підсумковий протокол, то ви на останньому колі відіграли більше півхвилини у Франциски Хільдебранд. Це ви додали або німкеня стала?

- Мені важко судити: чи це мої лижі так добре працювали, або я сама, або всі разом. Думаю, не останню роль зіграли погодні умови. Хоча ще невідомо, кому більше пощастило: першим номерам, або тим, хто стартував у кінці. Спочатку йшов дощ, потім він припинився. Я сама попросила заявити мене в першу групу. Просто в минулому сезоні я стартувала в сотих номерах на Кубках світу. Чекати своєї черги доводилося дуже довго, а мені це не подобається.

- Ви допустили по два промахи в «індивідуалці» і у минулому сезоні на етапах Кубка світу в Естерсунді (29-е місце) і Поклюці (22-е). Це збіг чи норма для гонки з чотирма рубежами?

- Норма - це «нуль». А якщо допущені промахи, значить, є над чим працювати. У минулому році у трьох гонках стріляла чисто на перших трьох рубежах, а на четвертому - промахувалася двічі. Психологічно не справлялася. Але були у мене і чотири нулі двічі.

- У спринтерській гонці вже ви втратили призове місце на останньому колі. Чи вели вас за графіком посіла в результаті третє місце росіянки Катерини Глазирін?

- Мені казали, що я в кількох секундах від третього місця йшла. Але я не надала особливого значення цій інформації. Просто бігла настільки, наскільки вистачало сил. Звичайно, сил, та й бажання теж, перед стартом індивідуальної гонки у мене було більше. Хотілося проявити себе якомога краще. А до спринту втомилася трошки, тому, можливо, вийшов не зовсім такий результат, як хотілося, але в принципі теж непоганий (четверте місце -.. Прим ). 

- Нове-Місце, як відомо, вже у наступному січні візьме етап Кубка світу, а в 2013 році стане господарем світового форуму. Пам'ятаючи про те, якого успіху ви домоглися на чеських трасах, будете з особливо приємними почуттями повертатися на них або ж ви людина прагматична?

- Звичайно, спливуть у пам'яті приємні емоції, які я відчула в Нове-Місце. Але головним усе-таки будуть не почуття, а те, наскільки готової підійду до майбутніх там стартів. За частині організації в Нове-Місце мені все дуже сподобалося. Траси там такі, що відпочивати ніде. Вимагають від спортсменів великої витривалості. Перед стрільбищем підйом і потім рівнинний відрізок метрів десять. Що стосується вітру, то ми там були зовсім мало, щоб робити якісь далекосяжні висновки. Коли у нас проходили змагання, то на стрільбищі було затишшя. Тільки під час спринту стояв туман - це, звичайно, ускладнило пристрілювання.

- Так виходить, що саме в перший свій рік виступів за нову збірну багато спортсменів показують дуже високі результати. Можна згадати Володимира Драчова, ледь не завоював Кришталевий глобус для Білорусії (2002/2003) Анастасію Кузьміну, сріблом дебютував в словацькій формі на чемпіонаті світу в Кореї-2009, Олексія Коробейнікова, який виграв чемпіонат Європи в Форне-Авольтрі-2003. Грунтуючись тепер вже і на власному досвіді, можете сказати, чи дійсно додаткова мотивація має місце бути?


- Додаткова мотивація, безумовно, присутній. Людині хочеться довести, що він гідний був представляти рідну країну. Але ж та ж російська збірна не гумова, вона не може всіх взяти до складу.

- Що означатиме для вас надалі дата 20 грудня 2010 року, коли Союз біатлоністів Росії дозволив вам виступати за збірну Україну на міжнародних змаганнях, що проводяться під егідою IBU?

- Згадувати, звичайно, цю дату буду. Тому що це був дуже різкий і важливий поворот у моєму житті. Приємну новину мені повідомив президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак.

- Новий рік зустрічали за московським або вже київським часом?

- За московським - привітала всіх своїх рідних і близьких людей в Росії, а зустрічала вже київським по. До Льоні Підгрушної приїхали родичі, зібралися всі спортсмени, у яких був тренувальний збір в Тисовці. Поговорили, пожартували і розійшлися спати, щоб відпочити перед наступним тренувальним днем.

- У складі російської команди вашим вищим кубковим досягненням було 22-е місце в Поклюці. Яке місце на етапі в Рупольдінгу будете вважати вдалим дебютом за збірну Україні?

- Не знаю, не знаю, нехай за мене все скаже сам результат.