Традиції та амбіції України
Україна, гравці, тренери та команди якої значною мірою причетні до успіхів футболу СРСР, живе не минулим, а майбутнім.
Українські гравці, тренери та команди значною мірою причетні до успіхів футболу СРСР. Після розпаду Союзу Україна перебуває серед провідних футбольних держав Європи.
Починаючи з 1960-х років, коли київське "Динамо" перервало гегемонію московських команд на всесоюзній арені, саме український вектор був визначальним у розвитку радянського футболу. Створені Валерієм Лобановським команди виграли три клубні трофеї Європи та залишили по собі добру згадку серед уболівальників збірних СРСР, особливо після здобуття "срібла" європейської першості 1988 року.
Українські футболісти найчастіше за інших, 12 разів, визнавалися найкращими гравцями Союзу, а двоє динамівців - Олег Блохін та Ігор Бєланов - відповідно у 1975 та 1986 роках здобули лаври номера першого в Європі.
У березні 1991-го була юридично оформлена Федерація футболу України (ФФУ), яка нетривалий час функціонувала у складі Федерації футболу СРСР. 13 грудня того ж року українська національна асоціація стала повністю незалежною. У 1992-му були проведені дебютний розіграш Кубку України та перший чемпіонат. А влітку ФФУ стала повноправним членом УЄФА та ФІФА.
Історія збірної України веде свій відлік від 26 квітня 1992 року, коли в Ужгороді синьо-жовті поступилися угорцям - 1:3. У наступних відбірних циклах світових та європейських першостей українські футболісти чотири рази пробивалися до плей-офф. А от відбірна кампанія ЧС-2006 виявилася вдалою - команда, очолювана Олегом Блохіним, з першого місця в групі пробилася до фінального турніру, де дійшла до чвертьфіналу. Головною зіркою українського футболу останньої декади є Андрій Шевченко, найкращий гравець Європи 2004 року.
Саме Шевченко та Блохін стали послами ЄВРО-2012, яке, завдяки насамперед зусиллям президента ФФУ Григорія Суркіса, прийматимуть спільно Україна та Польща.
Серед успіхів українських команд варто виділити "бронзу" збірної 16-річних на чемпіонаті Європи-1994, третє місце команди U-19 на континентальній першості 2004-го, європейські віце-чемпіонства збірної U-18 у 2000-му та "молодіжки" у 2006-му, два "срібла" футзальної синьо-жовтої дружини – на чемпіонатах Старого Світу 2001 і 2003 рр., а також історичну перемогу 19-річних на домашній першості Європи 2009 року.
Не можна обійти увагою досягнення ФФУ на ниві масового футболу. Україна першою на пострадянському просторі здобула статус "п'ять зірок" у рамках відповідної Хартії УЄФА, а у 2009-му отримала й шосту зірку.
Тренер: Микола Фоменко
Україна, гравці, тренери та команди якої значною мірою причетні до успіхів футболу СРСР, живе не минулим, а майбутнім.
Українські гравці, тренери та команди значною мірою причетні до успіхів футболу СРСР. Після розпаду Союзу Україна перебуває серед провідних футбольних держав Європи.
Починаючи з 1960-х років, коли київське "Динамо" перервало гегемонію московських команд на всесоюзній арені, саме український вектор був визначальним у розвитку радянського футболу. Створені Валерієм Лобановським команди виграли три клубні трофеї Європи та залишили по собі добру згадку серед уболівальників збірних СРСР, особливо після здобуття "срібла" європейської першості 1988 року.
Українські футболісти найчастіше за інших, 12 разів, визнавалися найкращими гравцями Союзу, а двоє динамівців - Олег Блохін та Ігор Бєланов - відповідно у 1975 та 1986 роках здобули лаври номера першого в Європі.
У березні 1991-го була юридично оформлена Федерація футболу України (ФФУ), яка нетривалий час функціонувала у складі Федерації футболу СРСР. 13 грудня того ж року українська національна асоціація стала повністю незалежною. У 1992-му були проведені дебютний розіграш Кубку України та перший чемпіонат. А влітку ФФУ стала повноправним членом УЄФА та ФІФА.
Історія збірної України веде свій відлік від 26 квітня 1992 року, коли в Ужгороді синьо-жовті поступилися угорцям - 1:3. У наступних відбірних циклах світових та європейських першостей українські футболісти чотири рази пробивалися до плей-офф. А от відбірна кампанія ЧС-2006 виявилася вдалою - команда, очолювана Олегом Блохіним, з першого місця в групі пробилася до фінального турніру, де дійшла до чвертьфіналу. Головною зіркою українського футболу останньої декади є Андрій Шевченко, найкращий гравець Європи 2004 року.
Саме Шевченко та Блохін стали послами ЄВРО-2012, яке, завдяки насамперед зусиллям президента ФФУ Григорія Суркіса, прийматимуть спільно Україна та Польща.
Серед успіхів українських команд варто виділити "бронзу" збірної 16-річних на чемпіонаті Європи-1994, третє місце команди U-19 на континентальній першості 2004-го, європейські віце-чемпіонства збірної U-18 у 2000-му та "молодіжки" у 2006-му, два "срібла" футзальної синьо-жовтої дружини – на чемпіонатах Старого Світу 2001 і 2003 рр., а також історичну перемогу 19-річних на домашній першості Європи 2009 року.
Не можна обійти увагою досягнення ФФУ на ниві масового футболу. Україна першою на пострадянському просторі здобула статус "п'ять зірок" у рамках відповідної Хартії УЄФА, а у 2009-му отримала й шосту зірку.
Тренер: Микола Фоменко