Продовження блогу про футболістів, які зробили великий внесок у розвиток українського футболу як на внутрішній, так і на зовнішній арені. Сьогодні йтиметься про українського захисника Миколу Волосянка, якого вже нажаль нема з нами.
Одним із самих найпомітніших постатей чемпіонатів України був, залишається і буде український захисник Микола Волосянко.
Український захисник народився 13 березня 1972 року в Івано-Франківській області, саме там розпочав грати за "Прикарпаття", яке на той час брало участь у 6 зоні другої ліги чемпіонату СРСР. Наступний сезон Волосянко розпочав вже у складі київського "Динамо" , проте за команду так і не провів жодної гри. Саме тому перейшов в інший київський клуб — СКА. У складі армійського клубу Микола провів 1,5 сезони, граючи за основу.
Після утворення чемпіонату незалежної України, молодий захисник повернувся до рідного "Прикарпаття", яке того року зайняло передостаннє місце у групі Б вищої ліги України. До елітного дивізіону Волосянко повернувся лише у сезоні 1995/1996, виборовши путівку у "вишку" в складі ЦСКА-Борисфен. Молода команда зайняла 4 місце, а Волосянко своєю впевненою грою вже вдруге привернув до себе увагу тренерського штабу київського "Динамо".
Через високу конкуренцію Микола Волосянко здебільшого грав за "Динамо-2", рідко виходячи на поле у складі основної команди. Проте, це не завадило захиснику зіграти за національну збірну України. За збірну Микола провів лише один єдиний матч, вийшовши на заміну замість Сергія Леженцева у матчі з Литвою 13 серпня 1996 року.
Сезон 1998/1999 Волосянко розпочав у складі маріупольського "Металургу". В Маріуполі, як і в київському ЦСКА, до якого він повернувся у 2000 році Микола завжди відігравав провідну роль, цементуючи оборону своєї команди. У "Арсеналі", що був правонаступником ЦСКА, Миколу було обрано капітаном команди. У 2002 році перейшов у новоросійський "Чорноморець". Однак через фінансові проблеми в команді вимушений був залишити розташування росіян та підтримувати форму самостійно. Погравши певний час у "Борисфені" та луцькій "Волині", Микола Волосянко завершив кар'єру гравця.
Навіть після закінчення кар’єри Микола Волосянко не розлучався з футболом. Так, певний час працював разом у тренерському штабі "Борисфена", донецького "Металурга", клубу "Княжа" з Щасливого, а пізніше допомагав у роботі з "Прикарпаттям". Останнім клубом, який тренував Микола був ФК "Буча-2", який виступав у першому дивізіоні чемпіонату Київської області. Крім того, Волосянко грав за ветеранів команди "Інтеркас".
Волосянко — чемпіон України 1997 та 1998 років, володар Кубка країни-1998.
На 41-році життя, 6 червня 2012 року Миколи Волосянка не стало. Причиною смерті стала серцева недостатність.
Влад Піонерскі
Одним із самих найпомітніших постатей чемпіонатів України був, залишається і буде український захисник Микола Волосянко.
Український захисник народився 13 березня 1972 року в Івано-Франківській області, саме там розпочав грати за "Прикарпаття", яке на той час брало участь у 6 зоні другої ліги чемпіонату СРСР. Наступний сезон Волосянко розпочав вже у складі київського "Динамо" , проте за команду так і не провів жодної гри. Саме тому перейшов в інший київський клуб — СКА. У складі армійського клубу Микола провів 1,5 сезони, граючи за основу.
Після утворення чемпіонату незалежної України, молодий захисник повернувся до рідного "Прикарпаття", яке того року зайняло передостаннє місце у групі Б вищої ліги України. До елітного дивізіону Волосянко повернувся лише у сезоні 1995/1996, виборовши путівку у "вишку" в складі ЦСКА-Борисфен. Молода команда зайняла 4 місце, а Волосянко своєю впевненою грою вже вдруге привернув до себе увагу тренерського штабу київського "Динамо".
Через високу конкуренцію Микола Волосянко здебільшого грав за "Динамо-2", рідко виходячи на поле у складі основної команди. Проте, це не завадило захиснику зіграти за національну збірну України. За збірну Микола провів лише один єдиний матч, вийшовши на заміну замість Сергія Леженцева у матчі з Литвою 13 серпня 1996 року.
Сезон 1998/1999 Волосянко розпочав у складі маріупольського "Металургу". В Маріуполі, як і в київському ЦСКА, до якого він повернувся у 2000 році Микола завжди відігравав провідну роль, цементуючи оборону своєї команди. У "Арсеналі", що був правонаступником ЦСКА, Миколу було обрано капітаном команди. У 2002 році перейшов у новоросійський "Чорноморець". Однак через фінансові проблеми в команді вимушений був залишити розташування росіян та підтримувати форму самостійно. Погравши певний час у "Борисфені" та луцькій "Волині", Микола Волосянко завершив кар'єру гравця.
Навіть після закінчення кар’єри Микола Волосянко не розлучався з футболом. Так, певний час працював разом у тренерському штабі "Борисфена", донецького "Металурга", клубу "Княжа" з Щасливого, а пізніше допомагав у роботі з "Прикарпаттям". Останнім клубом, який тренував Микола був ФК "Буча-2", який виступав у першому дивізіоні чемпіонату Київської області. Крім того, Волосянко грав за ветеранів команди "Інтеркас".
Волосянко — чемпіон України 1997 та 1998 років, володар Кубка країни-1998.
На 41-році життя, 6 червня 2012 року Миколи Волосянка не стало. Причиною смерті стала серцева недостатність.
Влад Піонерскі