Неймар: новий "феномен" чи мильна бульбашка?

Всі великі клуби про нього мріють. Іспанські гранди оббили пороги офіса його клубу, пропонуючи багатомільйонні контракти. Номер телефону його батька став чи не найбільш розшукуваним номером серед скаутів всього світу. Він потрібен усім. Кращі команди Англії намагалися його дістати ще тінейждером, але ціна виявилася непідйомною навіть для губернатора Чукотки, не кажучи вже про решту. Вся Бразилія прикипіла до екранів телевізорів або сидить на стадіоні, аби не пропустити його черговий фокус. Ходять чутки, що він самотужки може розгромити посередню команду із чемпіонату Бразилії, при цьому своїми божественними фінтами посадивши на п'яту точку половину польових гравців, воротаря і ще пару-трійку запасних. Зустрічайте, як ви вже здогадалися, мова піде про Неймара.

Епоха Менезеса. Коли карнавал заважає футболу.

Більшість скаутів європейських клубів примітили молодого хлопчину ще в юному віці, коли той тільки починав робити перші кроки у складі "Сантоса". Між іншим, ваш покірний слуга сам захоплювався грою команди з передмістя Сан-Паулу, коли там грали Робіньо (що перебував тоді в Бразилії на оренді), Елано і, звичайно, солодка парочка - Неймар і Гансо. Виглядало все це дуже ефектно, хлопці грали як хотіли і вміли, а вміли вони багато чого. Ось приблизно в ті часи і почався стрімкий підйом цін на кращого юніора Бразилії. Треба сказати, що в ті часи взагалі ціни росли, на бензин наприклад, так що нічого особливого цьому не було, але це лише на перший погляд. Вже через пару місяців після свого повноцінного дебюту, ціна на Неймара досягла вартості визнаних зірок європейського футболу. Ще через рік, він уже й їх обійшов, залишивши попереду себе тільки Мессі да Кріштіано Роналду, які вже багато років відвантажують у ворота найрізноманітніших суперників більше голів, ніж грають матчів. Та навіть півсотні мільйонів доларів не могли задовольнити апетити "Сантоса" і його президента... Ось тоді-то в душі любителів футболу і закралася підозра.

Для середнього любителя футболу в Європі побачити Неймара в матчі з серйозним суперником виявилося не так і легко. Перший такий випадок, який відразу ж приходить на розум, це Копа-Америка-2011, де він був чи не головною надією і зіркою команди Менезеса. Разом з Гансо, до речі кажучи. Ось тільки нічим корисним ні один, ні другий не запам'яталися, обмежившись неефективними фінтами в центрі поля, порожніми трюками без просування вперед, запоротими моментами і непояснюваною лінню при грі на захист. До того ж у Гансо європейські скаути виявили ще й повну відсутність швидкості, що остаточно переконало їх не брати ледачого хавбека навіть безкоштовно. На відміну від ходячого партнера, Неймар був швидкий, але от неакуратність, з якою він ставився до рідкісних моментів біля чужих воріт і невміння грати при жорсткій опіці остудило запал як "Реала", так і" Барси", що вважалися до цього головними претендентами на покупку бразильського вундеркінда.

Взагалі про ту команду Менезеса можна говорити довго і навіть цілу книгу видати про її безхарактерність і повну відсутність малюнка гри, але зараз мова трохи про інше. Вперше зіткнувшись з обороною, складеною з гравців європейських чемпіонатів, Неймар спасував. Він не зумів пройти редути заштатних Венесуели і Парагваю, та й у матчі з Еквадором забив з енної спроби. Його дриблінг, що забавляв на початку турніру, по ходу змагань починав дратувати. Ніякої ефективності, просування вперед і зрілості, яка була притаманна кращим футболістам світу в його віці. Це був карнавал, але не футбол.

Неймар доросішає. Перші досягнення. Від "Барси" до "Уемблі".

Але... Неймар виграв Копа Лібертадорес, панове. Про що це говорить? Безумовно, це говорить про те, що в Латинській Америці дуже небагато команд можуть з ним впоратися. Агенти відразу ж стали нарощувати трансферну вартість, але серйозні люди в Європі вже не квапилися. Футбол за океаном занадто сильно відрізняється від європейського, щоб можна було робити багатомільйонні висновки за одними лише матчами проти еквадорських, уругвайських і навіть аргентинських команд. Найближчий приклад - Едуардо Варгас, зірка переможця Копа Судамерікана, який повністю провалив сезон в "Наполі".

В деякій мірі лакмусовим папірцем для оцінки стану латиноамериканського футболу в цілому і Неймара зокрема був матч на КЧМ проти неперевершеної "Барселони". Наперед зауважу, що в тому сезоні "Барса" була практично непереможна і інтрига була не в тому, хто виграє, а в тому, як саме програє "Сантос". З'ясувалося, що програли бразильці з ганьбою. Для "Барселони" гра видалася на рівні «баталій» з аутсайдерами Примери, коли володіння м'ячем досягає позначки в 80%, чотири м'ячі закочуються у ворота суперника, а вся гра проходить біля чужого штрафного майданчика. У цій грі Неймара від інших, куди менш розпіарених бразильців, виділяв тільки ірокез на голові. Жодного осмисленого руху, жодного гострого моменту, повна відсутність лідерських якостей... В одному тільки чемпіонаті Іспанії є команд 6-7, з якими Барселоні майже завжди важче домогтися не те що розгрому, а звичайної перемоги.

Тепер ось, після вкрай невдалого досвіду гри з захисниками, загартованими європейськими баталіями, Неймар у складі збірної Бразилії і вже під керівництвом самого Луїса Феліпе Сколарі приїхав на "Уемблі" підкорювати Туманний Альбіон. Чесно кажучи, навіть найбільші скептики не очікували побачити те, що судилося їм побачити в той вечір. На тлі постійно втрачаючого м'яч Неймара, який виявився не в змозі замкнути простріл з пари метрів, Уолкотт і Уеллбек виглядали просто королями футболу. Вони виявилися більш швидкими, більш зрілими і, головне, набагато ефективнішими, ніж бразилець з цінником в 50 мільйонів. Скажу більше, Глен Джонсон зовсім не є еталоном надійної гри в обороні і регулярно допускає помилки в матчах АПЛ, але тут він зіграв бездоганно. Чому? Відповідь на це питання криється в манері гри Неймара, який не ставив англійця в непросте становище, раз за разом збиваючись на гру назад або поперек поля. Бразилець банально не вміє грати корпусом, що неприпустимо для гравця його амплуа, який намагається зробити собі ім'я у світовому футболі. Можливо, він міг бути набагато небезпечнішим на контратаках, але от за всю гру англійці не надали жодної такої можливості лідеру "Сантоса". І не факт, що грай він проти будь-якої іншої кваліфікованої оборони, шансів пограти у відкритий футбол у нього було б більше.

Неймар на роздоріжжі. Камо грядеши?

Так, ви можете не погодитися, але я роблю висновок з тих ігор, де Неймар грав проти команд, складених з футболістів європейських чемпіонатів: він не готовий грати в Європі. Принаймні, в топ-чемпіонаті. Неймару потрібні зони, простір і повільні захисники, що апріорі не встигають за його фінтами. Якщо таких на полі немає, то він збивається на безглуздий дриблінг, в 9 випадках з 10 втрачаючи при цьому м'яч.
Але тим не менше, йому терміново потрібно переходити в європейський клуб, як би парадоксально це не звучало. При чому, на мою думку, це повинна бути команда, на кшталт "Валенсії", "Атлетико" або "Наполі", де він зможе пройти загартування, необхідне для переходу в гранд. Зараз у Неймара немає нічого, щоб з ходу заграти в "Барселоні" або "Реалі". НІ-ЧО-ГО. Більше того, є підозра, що в разі невдачі, він може зламатися не тільки як футболіст, але і як людина, за останні роки повірила в своє «божественне» призначення.

Непродуманий піар, що надто далеко зайшов, може зіграти злий жарт з талановитим від природи хлопцем, назавжди зупинивши його розвиток на рівні 18 років. Неймару є що дати світовому футболу, та ось він сам схоже не розуміє, що від нього хочуть. На щастя, на тренерське крісло збірної зараз запросили мудрого і супердосвідченого Сколарі, який не буде потурати примхам розбещеного тінейждера, як робив це Менезес. Луїса Феліпе чекає довгий шлях, в кінці якого він повинен явити світу оновлену і блискучу Бразилію. Шанс Неймара в тому, щоб стати головним діамантом у цій команді, її ватажком, її зіркою. Всі двері світу перед ним відкриються, якщо він це зробить. Але і ризик тут грандіозний: після стількох невиразних матчів, права на помилку у зовсім ще молодого гравця може і не бути. Занадто високо піднята планка, занадто багато газетного галасу, занадто великі суми на кону ..

Автор - Синчук Роман