Гидке каченя "Динамо": слабкодухість Реброва, чи жлобство Михайловича?

27 серпня вболівальники українського футболу стали свідками принизливої поразки "Динамо". Підопічні Сергія Реброва абсолютно справедливо програли полтавській "Ворсклі". Команді, яка не так давно пролетіла повз Лігу Європи, програвши скромній хорватській "Локомотиві". У свою чергу амбіційний клуб Ігоря Суркіса отримав суперників у Лізі чемпіонів та плекає надії на успішний сезон, який буде не гірший, аніж два попередні. Одначе в Києві абсолютно не помічають, що зараз славетний клуб гидке та кволе створіння, яке не здатне показати хорошу гру. Звісно, що поразка середняку чемпіонату це свідчення конкурентної ліги. У тій же Англії, Італії, чи Іспанії гранди доволі часто програють. Та потрібно говорити про те, що рівень їх гри при поразці значно вищий. А ось кияни впродовж 4 матчів по-справжньому тужаться і ніхто в команді цього не помічає. Постає запитання, хто винен у цих бідах? Тут ми маємо три сторони: футболісти, тренер, президент. Спробуємо розібратися, хто ж найбільше "накосячив" у "Динамо".



Футболісти

Великі запитання до гравців клубу, які вже довгий час є основними. Куди зникла креативність Буяльського? Де дівся Гармаш та Сидорчук? В який футбол вирішив грати Антунеш? Де стабільність Віди? Та чи не варто Шовковському на пенсію? Впродовж усіх матчів останніх сезонів уся надії гравців "Динамо" на одного Андрія Ярмоленка. Проте добре відомо, що один у полі не воїн. Критикуючи по гарячим слідам, варто сказати, що футболісти не мають фізичної швидкості, миттєвого мислення, культурного пасу, бачення поля. До слова, 7 виконавців їдуть до лав збірної України. Тепер зрозуміло, чому так грали на Євро-2016 з поляками та ірландцями. Кожна ланка гри "Динамо" змушує задуматися про рівень мотивації футболістів. Багато непотрібних передач доводять до того, що суперники готові ліквідовувати небезпеку ще до її виникнення. Тому на допомогу приходять стандарти та рикошети. Однак цього разу фортуна показала киянам дещо інше...



Тренер

Після слабкого матчу із "Волинню" Сергій Станіславович вщент розкритикував своїх підопічних. Та все ж одна справа злитися на камеру, а інша "надавати" своїм гравцям. Здається, що Ребров не провів роботу над помилках. А навіть якщо і провів, то абсолютно неякісно, тому що гравці не зрозуміли його меседжу. Помітно, що з відходом іспанця Рауля Ріанчо дисципліна впала та футболісти дозволяють собі дуже багато. Можливо, що Ребров без Ріанчо абсолютно не тренер? А може трофеї "Динамо" це заслуга іспанця? У такому разі можна порадіти тільки за збірну, яка і запросила до своїх лав Рауля. Тактика "біло-синіх" вже давно читається. Ще попередній сезон міг бути програним, якби Луческу із "Шахтарем" не зробив ставку на Лігу Європи. Набагато краще "Динамо" виглядає з двома форвардами, проте Ребров вперто відмовляється розпочинати так матчі. Шкода, адже із "Ворсклою", "Карпатами" та "Сталлю" це можна зробити, адже у цих команд атакувальна ланка далеко не така сильна, як в "Наполі", чи "Бенфіки". Таким чином, на Реброва сміливо можна повісити вину киян, адже він не знайшов методів мотивувати гравців.

Окремо також варто критикувати Сергія Станіславовича за вибір футболістів. Напевно, коучу "біло-синіх" більш відомий стан його підопічних, однак рівень Лукаша Теодорчика, Дьємерсі Мбокані, Юнеса Беланда, Сергія Мякуша, Артема Кравця значно вищий. Принаймні ці гравці додали б креативності та урізноманітнили гру попереду. Але Ребров навіть не дає їм шансу, про що самі футболісти неодноразово зізналися. Та все ж "Динамо" здавна відоме тим, що вбиває таланти: Раффаель, Адмір Мехмеді, Роман Єрьоменко, Андре, Бертольо, Рубен, Джермейн Ленс та інші так і не змогли проявити себе у цьому клубі. Зате за межами України їм вдається демонструвати футбол високого класу.



Президент

Наразі помітно, що "Динамо" має великі кадрові проблеми та якийсь поганий мікроклімат. У першу чергу спад в грі можна пояснити тим, що лідери клубу, яких хочуть придбати європейські клуби, давно спакували валізи та чекають своїх переходів. Одначе Ігор Михайлович із болем відпустив тільки Александара Драговича. Багатостраждальний Андрій Ярмоленко залишиться в клубі та продовжить бути грозою "Карпат" та "Сталі". Саме цим можна пояснити поганий мікроклімат. Є ряд інших гравців, які б могли чудово замінити лідерів та змінити стиль "Динамо", що стане сюрпризом для суперників. Та попереду Ліга чемпіонів і треба зберегти кістяк, впевнений Ігор Михайлович... Однак цей кістяк давно прогнив і не приносить дивідендів. Ігорю Суркісу вкрай необхідно реінвестувати гроші отримані за Драговича, проте, який "дурний" піде у цей клуб, знаючи досвід попередніх легіонерів? У такому випадку є надія на вітчизняних футболістів та вільних агентів. Олександр Гладкий, який не підійшов прямому конкуренту "Шахтарю" та Артем Громов, який начебто полтавський діамант...

Ішов шостий тур, а придбання Суркіса, які йому щиро порадив відомий нам Вадим Шаблій не грають. За тиждень трансферне вікно закриють, а через 3 тижні Ліга чемпіонів. Тепер просто уявіть, що буде з командою, яка має діру в захисті, імпотенцію в нападі та антикреативність у півзахисті? Легка група? Дай Боже, щоб не було четверте місце з великим нулем. Що ж каже пан президент журналістам? "Нічого страшного, підсилимося взимку, якщо зараз не вийде". Напевно, що це "ідеальний" час запрошувати гравців. Єврокубки позаду, тому концентрація на чемпіонаті... Так, Ігор Суркіс завжди робив багато для "Динамо". На жаль, склалася ситуація, що футболісти не хочуть їхати до України. Однак, як власник команди, він повинен вплинути на колектив. Немає значення, буде це зроблено словами або ж діями. Якщо потрібно, то урізати зарплату до прожиткового мінімуму. Один раз погану гру можна пробачити, другий раз списати на невезіння, але на третій варто серйозно задуматися та вжити заходів...



На завершення хочеться сказати, що теперішнє "Динамо" абсолютно не краще за те, коли вперше у своїй історії зайняло четверте місце в чемпіонаті. Різниця тільки в тому, що рівень конкуренції помітно зменшився, що допомогло "біло-синім" стати чемпіонами в гібридному чемпіонаті. Ну не пахнуть золотом нагороди киян. Так, був хороший виступ в Лізі Європи та Лізі чемпіонів. Та до минулої зими гра "Динамо" була схожа на футбол, а тепер тільки один Ярмоленко. Складається враження, що структура київського клубу вже старомодна. Спортивні директори, гендиректори, скаути і т.д. повинні бути поміняні. Також важко сказати, як позначиться перерва. З одного боку пауза та час на роздуми. Проте усі роз'їжджаються і не буде шансу провести розбір над помилками. Відразу гра з "Шахтарем", а до Ліги чемпіонів часу взагалі не залишилося, тому варто констатувати те, що клуб поки не готовий та провалив підготовчу кампанію. Навіть колишній воротар "Наполі" Джованні Галлі заявив, що "Динамо" це вже давно не той грізний клуб, якого слід боятися. Врешті-решт, тільки час покаже, чи зайде ця команда далеко. Для киян добре, що поразка сталася так рано. Хороший полтавський ляпас повинен в Києві все поставити на свої місця та змусити ключових людей клубу та команди переосмислити своє ставлення до емблеми, чемпіонату та улюбленої гри. Мабуть, настав час перезавантаження!

автор, Михайло Гема