З приходом зими в британській пресі вже частіше починає з'являтись більше трансферних новин, серед яких часом "пролітають" і чутки про можливий трансфер одного з двох українців в АПЛ - Олександра Зінченка.
21-річний футболіст перебрався у "Манчестер Сіті" ще у 2016 році й з тих пір сумарно поки що не провів за "городян" навіть ще 20 офіційних поєдинків, хоча й встиг стати чемпіоном Англії та володарем Кубка Футбольної ліги. Які б титули не були в українця й яку радість вони не приносили, мабуть, важко їх порівняти з тим, коли ти регулярно отримуєш довіру тренера й, відповідно, проводиш декілька десятків матчів за свою команду протягом сезону. На жаль, як би часто прізвище Зінченка не фігурувало у заголовках ЗМІ, поки що частіше його згадують не після якогось блискуче проведеного поєдинку, а через його класне почуття гумору та вміння попрацювати на камеру. Схоже, що Зінченко й справді вже своя людина у роздягальні "городян", однак, на жаль, це аж ніяк не впливає на кількість ігрових хвилин. Ні, це не натяк на те, що йому варто перестати жартувати, а більше зосередитись на роботі. Навпаки, саме такі гравці найбільше ціняться в Європі, де, окрім чеснот футболіста, важливо також вміти поводитись на камеру та працювати із журналістами. Зінченко ж міф про закутих гравців пострадянського простору руйнує, однак, зізнатись чесно, деколи з цим дещо перебільшує.
Зрештою, йому зараз 21 рік і, як він сам говорить, йому потрібно грати. Грати так, як робить це Сане, котрий "витягнув" для "городян" минулий сезон в АПЛ, як робить це Рахім Стерлінг, з яким у них "особливі" стосунки або ж як починає це робити талановитий Браїм Діас, котрого в 19 вже сватають у мадридський "Реал". Зінченко теж може грати, однак, можливо, робити це варто не так як його вищезгаданим одноклубникам, а в зовсім іншій команді. Наймолодшого автора голу в складі збірної України й справді готові запросити інші непогані європейські клуби й, можливо, цей сезон - ще одне підтвердження того, що варто піти.
Піти не через те, що хтось кращий, а хтось гірший. Піти через те, щоб спробувати виправити ситуацію, яка склалась зараз. Нехай Гвардіола говорить, що дасть шанс українцю, однак, як можна побачити другий сезон поспіль, Зінченко - гравець ротації, якого просто маринують немов банку з огірками й "відкривають її тільки по святам" або ж коли немає що поставити до столу.
Заважає ж піти Зінченку його сам прихід у "Ман Сіті". Тренування, спілкування й дружба з одними з найкращих футболістів у світі - навряд чи те, від чого він хоче відмовитись. 21-річний Зінченко - кмітливий хлопець, який, швидше за все, розуміє, що варто покинути свою зону комфорту, однак ніяк не може наважитись на це, оскільки боїться втратити те, що вже здобув. Боїться й піти після неоднозначної оренди в ПСВ, де його також маринували та просто не дали проявити свої найкращі навички.
Зараз наступає час, коли йому дійсно слід задуматись, а чи дійсно це те, чого він хотів. Іншими словами, в ньому повинні прокинутись ті істинні амбіції кожного успішного спортсмена, який не стоїть на місці й навіть після гучних перемог шукає в собі мотивацію до нових звершень. Сидіти на лаві для запасних й чекати свого шансу - досить ризиковано й саме тому час робити щось радикальніше й доводити. Оренда - ненайгірший варіант для Зінченка, адже саме в ній він може довести, що дійсно потрібний клубу й мати шанс в нього повернутись. Та й навряд чи оренда в "Ліон", "Бетіс" чи то "Дербі" - це гірше, ніж застій у гранді європейського футболу.
Павло Добровольський
