Сьогодні нашій країні виповнилося 28 років. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.

Варто додати, що це виключно незалежній Україні у нинішньому форматі, адже наш народ може похвалитися тисячолітньою історією, котра тягнеться ще від часів Київської Русі. Ми пережили чимало потрясінь і нападів ворогів, але вистояли і зберегли націю крізь бурхливе середньовіччя. Сьогодні ми знову боремося із загарбниками, котрим захотілося нашої землі. І ми вкотре святкуємо День незалежності в усіченому варіанті, адже Крим та Донбас поки перебувають під чоботом російського окупанта. Звісно, це все тимчасово. Звісно, вони до нас повернуться. Але поки мусимо щоденно, хай і на маленький крок, наближати їхнє повернення всіма своїми можливостями.

Найбільшу подяку сьогодні складаємо воїнам, котрі тримають нашу незалежність на східних кордонах нашої країни. Саме завдяки їм ми сьогодні маємо можливість святкувати, мріяти і просто жити. Вони кожного дня кладуть на вівтар держави найцінніше, що у них є - свої життя. Вони йдуть на небо, щоб ми жили тут, тому не маємо права їх забувати. Наша незалежність вже п'ятий рік поспіль зі смаком крові і з запахом згарища на полі бою. Так, вона досі ховається у пшеничних колосках, вона відливається ранковою росою і клекоче на порогах Дніпра, але до неї додалися і нові відтінки...

Котрий вже рік поспіль нашій багатостраждальній країні хочеться побажати повернути своїх дітей додому. Два синочки, Крим і Донбас, подумали, що їм буде краще з мачухою, аніж з рідною мамою. Там вони отримали приниження, біду і смерть, але поки не готові визнати помилковість свого вибору. А нам залишається, звісно, святкувати і робити все, щоб бути щасливими та успішними тут, вдома, а не десь на чужині. Бо тут таки сонце світить яскравіше і соловей співає дзвінкіше.

Свою Україну любіть,
Любіть її... во врем'я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть!

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com