Схоже, що київське "Динамо" знову почало падати у круте піке. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Вже в матчі проти "Олександрії" одразу після паузи на поєдинки збірних "біло-сині" виглядали так собі і відверто могли втратити очки, але тоді пощастило. А далі все було цілком закономірно ще у четвер в матчі проти "Копенгагена", коли "Динамо" по максимуму закрутило інтригу у групі на самому екваторі турніру. Вже у неділю команда Михайличенка грала проти одного з аутсайдерів чемпіонату, коли жоден експерт не давав "Карпатам" навіть мінімальних шансів на нічию. "Динамо" справді проводило непогану гру, але якщо зважити на оборону-решето у львівської команди, то потрібно було просто забивати 2-3 і забувати про цю гру.
Натомість столичний гранд навіть не спромігся використати собі на користь першу осічку "Шахтаря" за 12 турів, оскільки втратив очки синхронно із донецьким клубом. Вже завтра обидва наші гранди зустрінуться між собою у Кубку України і вже завтра "Динамо" може остаточно провалити сезон, якщо вилетить із цього турніру. Бо в УПЛ можна і треба сподіватися на втрачу очок "Шахтарем" і в наступних матчах, але при цьому абсолютно немає впевненості, що "Динамо" буде йти ідеально. Зважаючи на муки проти "Копенгагена" та "Лугано", в Лізі Європи також не варто надіятися на щось хороше, тому потрібно робити висновки.
Що було б добре зробити Ігорю Суркісу? Глянути на результат матчу проти "Шахтаря" в 1/8 фіналу Кубка і у випадку вильоту вдруге в історії звільняти Олексія Михайличенка, бо тоді, повторюся, сезон можна буде визнати повністю проваленим. Це буде означати, що в нового наставника, будемо сподіватися без "динамівського серця", буде достатньо часу, щоб подивитися на здібності всіх футболістів, визначити основну обойму гравців і нарешті почати підйом нагору. Мабуть, всім відомий вислів про те, що потрібно відштовхнутися від дна, але таке враження, що "Динамо" зараз саме там і бреде, нічого не бачачи навколо. Це важко назвати рухом вниз, але і вгору кияни не підіймаються.
І ось ця тягуча ситуація, коли клуб просто топчеться на місці, вона ризикує не закінчитися аж поки Ігор Суркіс не втомиться від цього всього. Бо він продовжує довіряти старим кадрам, а ще відчуває свою провину перед Олексієм Михайличенком за перше звільнення 15 років тому. Звісно, краще вкотре визнати, що пішов не туди, але нарешті почати рух у правильному напрямку, аніж постійно замилювати собі очі. Щоправда, є відчуття того, що Ігор Суркіс навряд чи довірить своє дітище людині зі сторони, котра має власне бачення розвитку команди. Він швидше запросить Безсонова, Лужного, Головка, Шовковського і так по колу, аніж нарешті обере інший вектор розвитку.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!
