Рішення Ігоря Суркіса щодо Олексія Михайличенка дозволяє зробити певні висновки щодо психології власника "Динамо", а також того, як будуть розвиватися події далі. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Оотож, попри четверте місце у чемпіонаті і провалу у групі Ліги Європи з абсолютно неграндовими командами, керівник киян все одно не буде відправляти свого тренера у відставку. І гаразд, якби це було ще на матч із "Десною", але так виглядає, що Михайличенко має недоторканність аж до кінця цього сезону. Жодного логічного пояснення це немає, адже такі позиції столичного гранда неможливо розглядати як тимчасовий спад, це абсолютний провал. Варто нагадати, що за четверте проміжне місце в УПЛ в Олега Блохіна вже кидали жирними біляшами, а його самого хутко змінили на Сергія Реброва. Тут же в нас тиша та благодать.
Чому ж так відбувається зараз? Відповідь на це слід шукати у словах самого Ігоря Суркіса одразу після літнього призначення Олексія Михайличенка наставником клубу. Тоді президент заявив, що 15 років тому поспішно звільнив Михайличенка. З того часу Суркіс має до нього відчуття провини, а це дуже небезпечний союзник вже у наші дні. Так виглядає, що президент "Динамо" не відправляє свого тренера у відставку виключно через те, щоб знову не почуватися винним. І тепер вже Суркіс буде тягнути дуже довго, неймовірно довго, тільки щоб знову не почувати себе винним. Чи є тут раціональний підхід? Звісно, що ні. Але який може бути раціональний підхід у людини, яка в азартні ігри розігрувала з Ігорем Коломойським контракт Романа Зозулі? Принаймні, так нещодавно заявили в одній із топових футбольних програм.
Якщо продовжувати наші метафори, зараз власник київського "Динамо" потрапив у свою ж пастку. Він виявився затиснутим своїми ж обіцянками та фобіями. Що робить вовк, коли він у пастці? Він відгризає собі лапу, щоб хай навіть такою ціною опинитися на волі. У випадку Ігоря Суркіса це означає визнати свою глобальну помилку з "динамівськими" серцями і не просто звільнити Олексія Михайличенка, але й нарешті покликати наставника з боку. Тоді "Динамо" має шанс на поступовий рух вгору. Якщо ж звір вирішує залишитися у пастці, агонія може тривати дуже довго, але завершується завжди однаково. Зараз ми бачимо агонію "Динамо", котру перервати може тільки одна людина.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!
