Останнім часом в українському спорті суттєво почастішали приклади москвофільства. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Розпочав усе Василь Ломаченко, котрий розмістив відео російського спецназу із подякою "вєжлівим людям". Продовжив той же Ломаченко, котрий заявив, що "брат пішов на брата". Далі продовжив футболіст рівненського "Вереса" Юрій Соломка, який поїхав відпочивати до окупованої Ялти і ще й гордо помітив геолокацію на фото. Спонсор клубу пан Надєїн вже заявив, що таке неприпустимо. Колишній нападник "Ліверпуля" і збірної України Андрій Воронін заявив російській пресі, що дуже хотів би працювати у московському "Динамо" і навіть літав до столиці РФ, щоб провести там переговори з керівництвом цього клубу.
Новий приклад - нападник "Агробізнесу" Ігор Сікорський. Тепер вже безробітний форвард також не просто поїхав у Росію, а ще й пишався цим, розміщуючи у соціальній мережі фотографії, котрі не вкладаються в голову. До прикладу, фото з троном російських царів, котрі так багато крові випили за сотні років у звичайних українців. Кажете, що це історія? Так хай візьме прапор Третього Рейху і з ним фото зробить, це також історія. Або у костюм ку-клукс-клану вирядиться, чого вже там. Був колись такий динозавр на ім'я стегозавр. Він важив 2 тонни і мав 9 метрів у довжину, а от його мозок був розміром як грецький горіх. Ні, я ні на що не натякаю.
Слава Богу, керівництво "Агробізнесу" адекватно оцінило ситуацію, послалося на один із пунктів контракту з Сікорським ("гравець мусить не допускати дій, які шкодять репутації команди") і вигнав цього "мишебрата" на всі чотири сторони. Ну але це ж до чого потрібно дійти? Кожного дня з фронту везуть труни і десятки поранених. 13 тисяч представників твого народу лежать у землі через скаженого сусіда, а ти їздиш туди у відпустку? І нічого не вчать приклади тих українців, які опинилися там і стали обмінним фондом, роками сидячи в "Лефортово", "Матроській тиші" та інших в'язницях. Знаєте, лікарі кажуть, що якщо гній почав проривати, то організм починає одужувати. І чим більше наших спортсменів покажуть те, що вони реально думають, тим легше потім буде виробити ставлення до них. Що ж залишається побажати герою цієї статті? Дай йому, Боже, розуму, бо краще пізно, ніж ніколи.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!
