Вчора в УПЛ відбувся трансфер, який, мабуть, не залишив байдужим нікого. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.

35-річний Артем Мілевський після довгих років поневірянь у "Газіантепспорі", "Тосно", "Конкордії", "Кішварді" та інших клубах нарешті повернувся додому. Так, не в "Динамо", але тут ми говоримо глобально про чемпіонат України. І це дуже добре, що настільки знаковий для футбольної України гравець вирішив завершувати тут, а не в Азії чи теплій Європі. Немає сумніву, що Мілевський стане одним з лідерів "Минаю" а 3 тисячі євро на місяць - це просто смішна зарплатня, як для такого футболіста. Тому можна сказати, що закарпатський клуб зірвав джек-пот, адже може отримати як покращення футбольних результатів, так і неймовірний піар. Це як Дмитро Поворознюк у "Вересі", тільки в 10 разів більше хайпу і в 100 разів більше майстерності. Щоправда, за гроші.

Для багатьох українських уболівальників Мілевський був якщо не завжди, то дуже й дуже давно. Зірка Артема по-справжньому зійшла на ЧС-2006, коли він шокував усіх "панєнкою" у серії пенальті проти Швейцарії. Цей прикладений до губ палець, ця божевільна впевненість у власних силах... Що ви робили у 2006-му? Няньчили першу дитину, ходили в університет, школу чи взагалі пасочки у садочку "пекли"? Минуло вже майже 15 років, спливла велика частинка життя, а Мілевський досі тут, досі грає у футбол. Схоже відчуття було тоді, коли Володимир Кличко виходив на ринг проти Ентоні Джошуа. Він тоді увінчував історію в спорті, котра тривала 20 років. Було враження, що Клички билися завжди. Так само і тут. 8:2 зі "Спартаком" у Лізі чемпіонів, "ми ще в Мінськ приїдемо, клоуни" і так далі. Є що згадати.

Поки виглядає так, що такий перехід буде вигідним як для клубу, так і для гравця. "Минай", як ми вже казали, отримав майстерного гравця за невеликі гроші. Так, у Мілевського немає швидкості, але її в нього де-факто ніколи не було. Зате футбольний інтелект став набагато більшим, а ще однозначно покращились людські якості. Зараз Артем - це людина, котра чудово розуміє, що саме в цьому житті вона зробила не так. У всіх інтерв'ю він продовжує твердити, що ні про що не шкодує, але поки це виглядає як небажання зізнатися у цьому самому собі. І якщо раніше Мілевський та Алієв були дуже схожими, то зараз це небо і земля. Просто хтось дуже подорослішав, а хтось залишився на юнацькому рівні мислення. А тепер до справи. Твій вихід, Міля!

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com

Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!