Наставник збірної України Олег Блохін розповів про атмосферу в команді перед стартом на Євро-2012. Нагадаємо, "жовто-блакитні" у першому турі зустрінуться зі збірною Швеції.
- Олег Володимирович, біля керма збірної ви трохи більше року. Вистачило часу на створення тієї команди, яку Ви хотіли підготувати до Євро-2012?
- Відверто кажучи, ні. Кілька місяців не вистачило. Чому так сталося? У першу чергу потрібно було переглянути всіх гравців. Однак такої можливості не було, тому що постійно хтось був травмований. Зіграти в складі, який я бачив, так і не вдалося. На це я вплинути не міг. Футбол - травматичний вид спорту, непередбачені обставини часто впливають на підготовчу роботу.
- Збірна під вашим керівництвом провела більше десяти матчів. Які, на Ваш погляд, можна занести в актив?
- Всі. Як в актив, так і в пасив. Матчі, хоч і товариські, у яких зовсім інше емоційне забарвлення, надавали інформацію для роздумів. Хтось з викликаних футболістів своїм шансом зміг скористатися, хтось - ні. Є думка, що не кожен гравець може відразу проявити найкращі якості у збірній. На мій погляд, кандидати в національну команду повинні відразу показувати певний рівень. У цих іграх ми зібрали багаж інформації, маємо повне уявлення про всіх, з ким працювали і з ким будемо готуватися до наступних випробувань.
- Були такі гравці, на кого Ви дуже розраховували, проте у результаті довелося відмовитися від їхніх послуг?
- Так. До збірної приїжджали кандидати з клубів, де вони грали провідні ролі. Цього від футболістів вимагали і в національній команді. Але тут вони, так би мовити, "губилися". Це мене дуже розчаровувало. Показувати дуже хорошу гру в клубах, а в збірній не демонструвати навіть половини своїх можливостей! Не буду вдаватися в причини. Мені вони незрозумілі.
- Матчі проти Німеччини та Австрії фахівці і любителі вважають найкращими під Вашим керівництвом. Ви поділяєте цю думку?
- Якщо брати гру з Німеччиною, то перед нею у нас 11 чоловік випали з обойми. Можна в таких умовах сказати, що це була найкраща гра? Молодці хлопці, зібралися в потрібний момент, я вдячний їм, що всупереч проблемам, які у нас виникли, вони виглядали дуже пристойно. З австрійцями мені сподобалося те, що команда, яка перебувала далеко не в ідеальному фізичному стані, на жилах вирвала перемогу. До того ж, грали вдесятьох. Проявили морально-вольові якості, показали, як можуть долати труднощі.
- Ви деякий час награвали на позиції правого захисника спочатку Федецького, потім Бутка, але в матчі національної команди проти Ізраїлю дуже ефективно закривала бровку динамівська зв'язка: Гусєв - Ярмоленко. Плануєте цей тандем використовувати в такій якості в майбутньому?
- У результаті я визначився: Баль буде грати (посміхається). Що стосується тактики, вибачте, я зараз не буду говорити. Гра цієї пари на правому фланзі мені сподобалася, хтось на цій позиції виглядав не так ефективно. Відштовхуватися будемо, напевно, від першої гри - проти шведів. Коли визначимося, як будемо діяти проти скандинавської команди, тоді й дізнаємося, який гравець на якій позиції принесе найбільшу користь.
- Олег Володимирович, яка найсильніша ланка нашої збірної?
- Думаю, середня.
- Вона виконує і основну атакуючу функцію. В передню лінію, якщо взяти другу частину чемпіонату України, ніхто своєю грою не просився?
- Якщо б ви назвали таке прізвище, я негайно викликав цього футболіста на збір. Давайте дивитися. Чемпіонат Росії: Кержаков забив 23 м'ячі; Німеччина: Хунтелаар - 29, Гомес - 26, Левандовскі - 22; Італія: Ібрагімовіч - 28, Ді Натале - 22; Англія: ван Персі - 30, Руні - 26. Про Іспанію взагалі не варто говорити. У нас, як ви знаєте, навіть 15 голів ніхто не забив. Для нашого чемпіонату, ви мене вже вибачте, це дуже низький показник. Тому, коли нападник ображається, що його не запрошують до збірної, то в такій ситуації слід подивитися на себе. Сісти і подумати, чого його немає серед найкращих футболістів країни. Якщо форвард не може сам для себе створити ситуацію для взяття воріт, для мене це не форвард. Далеко ходити не треба. Перший матч граємо зі шведами. Там є Ібрагімовіч. Він і сам забити може, і передачу результативну віддати. Людина грою в клубі заслуговує виклику в національну команду. Це - показник. У нас же навіть важко знайти нападаючого, який має постійне місце в основі клубу. Девіч то грає, то ні, Селезньов то сидить, то грає. Шевченко на три місяці вибув. Більше нікого немає. Решта - іноземці: Адріано, Крістальдо, Бланко, Майкон, Аді...
- Захисники: через травму не зіграє Чигринський, а вибір і так невеликий.
- У нас є проблеми як з центральними, так і з крайніми захисниками. Вони не нові, йдуть ще з 2006 року, коли ми також не могли знайти футболістів цих амплуа необхідної кваліфікації. В іграх з більш слабкими суперниками вони не показують необхідного рівня. А ми готуємося до чемпіонату континенту! Там, самі розумієте, доведеться стримувати натиск найсильніших футболістів Європи. Ібрагімовіч, Бензема, Руні - одні з найкращих в світі в своїх амплуа. Думаємо, як будемо їм протистояти.
- Як на собі відчуваєте, хвилювання в міру наближення Євро наростає?
- Ні, турбот збільшується. Всі плани реалізуються. Ми готуємося за програмою, за якою готувалися раніше. Трохи її змінили. У 2006 році вона дала результат. На чемпіонаті світу в Німеччині у функціональному плані наша команда виглядала нормально. Можливо, десь поступалися в техніці. Психологічно провалили перший матч з Іспанією. Ми виявили помилку в підготовці до нього. Не буду розкривати подробиці. Були нюанси, які врахували і виправимо. На помилках ми вчимося.
- Вас не хвилює, що в кінці сезону деякі гравці тільки набирали форму, а у когось вона вже пішла на спад?
- Мене хвилює, що деякі гравці не показують постійного рівня. Спад не спад, а футболіст не повинен опускатися нижче піднятої планки майстерності, яка відповідає рівню національної збірної. Втома в кінці сезону закономірна, а от що робити з відсутністю ігрової практики? Воронін у московському "Дінамо" не грав, Мілевський грів лаву запасних у "Динамо" київському. Алієв також може грати краще. Повторюється історія 2006 року, коли ми змушені були запрошувати футболістів, які сиділи в запасі в клубах, і давати їм ігрову практику. Так було з Бєліком, Радченком, Свідерським... Мене це, звичайно, не влаштовує. Адже треба спочатку завоювати місце в складі своєї команди. Інакше як я можу звернути увагу на можливо корисного для збірної гравця? А втому у збірній, якщо виникне така необхідність, ми знімемо.
- Фінансовий стимул, на Ваш погляд, впливає на гру команди в турнірах такого рівня?
- Я вважаю стимулом вже те, що ти потрапляєш в заявку на чемпіонат Європи. А вийшов на футбольне поле - це записується в історії. До збірної з думками про гонорари краще взагалі не приїжджати. У всякому разі до мене. У клубах заробляють непогані гроші, тому в національній команді на першому місці - престиж, особистий і країни. На першому місці повинна бути думка, як краще виступити на чемпіонаті Європи.
- Гравці напевно чули, що таке патріотизм, а чи розуміють вони значення цього слова?
- Думаю, повинні розуміти. Уявіть, що з нашої багатомільйонної футбольної країни в заявку на Євро потрапить тільки 23 людини. Це величезний престиж і величезна відповідальність.
Я зрозумів, що у мене є команда, коли футболісти без ряду травмованих на рівних грали з Німеччиною і на морально-вольових якостях вирвали перемогу в грі проти збірної Австрії. Зрозумів, що до хлопців щось доходить з того, що їм говорять.
- Перший матч на Євро - зі Швецією. За загальноприйнятою думкою, він багато в чому ключовий. А для Вас?
- Я думаю інакше. Волею жереба в збірній Україні така група, що всі матчі будуть вирішальними. Це не чемпіонат світу, де я розумів, що поразку від іспанців можна "відіграти" у зустрічах з Саудівською Аравією і Тунісом. Тут розклад інший. Шведи - дуже непроста команда. Вони можуть бути сильнішими і за французів, і за англійців.
- Нашу команду не відносять до числа фаворитів турніру. На Ваш погляд, наскільки це справедливо?
- Якщо реально дивитися на речі, то збірні Іспанії, Голландії, Німеччини, Франції, Англії, Італії, Португалії є провідними в світі. А нинішній чемпіонат Європи взагалі буде одним з найсильніших в історії. Але апетит, як кажуть, приходить під час їжі. У 2006-му ми стрибнули вище голови, навіть я. Спочатку вийшли з групи - давай чвертьфінал, пройшли Швейцарію - давай медалі! Не вийшло... Те, що нас не відносять до числа фаворитів, на мій погляд, добре. Буде менший тиск на команду. Дурниці, коли кричать: "Давайте вигравати чемпіонат Європи!". Наше перше завдання - вийти з групи. А там подивимося. Є приклад Греції на чемпіонаті Європи в Португалії, де не найсильніша збірна стала переможцем.