Головний тренер збірної України Олег Блохін розповів про свій тренерський штаб та відбір кандидатів до національної команди.
- Контракт підписаний, тренерський штаб названий, можна починати роботу?
- А ми вже давно працюємо. Ось, відправив своїх помічників по містах і селах переглядати ігри чемпіонату країни.
- У своєму виборі тренерського штабу Ви керувалися принципом, що старий друг краще нових двох?
- Можна сказати і так. Це перевірені люди, я добре знаю їх, вони - мене. Відпадає необхідність витрачати дорогоцінний час на знайомство, всякі притирання та інше. Загалом, нічого нового я не відкрив і вважаю, вчинив правильно.
- Одне місце у вашому штабі залишається вакантним.
- І яке ж?
- Футбольного розвідника. Раніше ним був Володимир Веремєєв.
- Справа в тому, що ми ще не знаємо наших суперників на чемпіонаті Європи, так що переглядати нікого. А ось після жеребкування фінального турніру ми повернемося до цього питання. Тоді-то Володимир Григорович і виявиться затребуваним. І, напевно, не тільки він. Не виключено, що до цієї важливої роботи ми підключимо ще одного фахівця.
- Можете назвати причину, що спонукала Вас повернутися в збірну?
- Пропозиція, що надійшла мені.
- І все?
- А що ще?
- Ну, можливо, Ви скучили за "електричним стільцем"?
- За "електричним стільцем" точно ні, а ось по роботі дійсно скучив. Тут і пояснювати не треба, чому я погодився. Надійшла слушна і хороша пропозиція.
- Але в той же час і дуже відповідальна...
- А я ніколи не боявся відповідальності. Ні під час перебування гравцем, ні зараз.
- Напевно, Вам вже задавали питання про одну і ту ж річку, в яку важко входити двічі?
- Ви вгадали. Вже збився з рахунку. І щоразу я відповідаю, що це не одна і та сама річка. Зовсім інша. Вона змінилася.
- А Ви?
- Ну, це не мені судити.
- Існує думка, що повернення старого тренера - це практично завжди крок назад.
- Питання не за адресою. Його слід задати членам виконкому ФФУ. Це вони вибирали кандидата.
- Оцінювати попередників некоректно. Але позитивні моменти можете відзначити?
- Навіть не хочу це обговорювати.
- Мирон Маркевич, а потім Юрій Калитвинцев переглянули дуже багато кандидатів до збірної. Це полегшить Вашу роботу?
- Безумовно. Переглядати п'ятдесят-шістдесят чоловік більше не будемо. Якась обойма вже є. Якщо хтось з'явиться ще, милості просимо. Двері до збірної ні для кого не зачинені.
- Так говорять усі тренери. Але насправді виходить, що ці самі двері відкриті виключно для представників першої п'ятірки українських клубів.
- Але ж у цих командах справді зібрані наші найкращі футболісти. Що ж тут дивного? Якщо з'явиться гідний кандидат з "Таврії" чи "Зорі", ми його обов'язково запросимо.
- До ЄВРО-2012 залишився один рік. Цього мало або достатньо на якісну підготовку?
- Поживемо - побачимо. Думаю, треба було раніше визначитися з головним тренером збірної. Особливо в нинішній ситуації, коли національна команда переживає зміну поколінь.
- Ви говорили, що як і раніше розраховуєте на Шовковського, Шевченка і Тимощука. Вас не бентежить вік цих футболістів?
- Для мене вікової планки не існує. Я сам грав до 37 років. Показуйте рівень збірної - і будете запрошені. Треба дивитися не в паспорт футболістові, а на його гру.
- Новий тренер - нова модель гри. У Вашому випадку це актуально?
- Нічого не можу сказати з цього приводу. Дайте трохи часу. Озирнутися, подумати, зустрітися з гравцями і прийняти рішення. За тиждень світ не можна перевернути.
- Але Ви ж стежили за виступами збірної.
- Ну і що? Адже я спостерігав з боку - по телевізору або з трибуни, але не з тренерської лави. Тут зовсім різні відчуття й оцінки.
- І які ж?
- Різні. (Після паузи). Ви вже вибачте мене за небагатослівність. Сьогодні говорити особливо немає про що. Треба провести перший збір, зіграти з Узбекистаном і Францією, а вже потім робити якісь висновки. Ці матчі дадуть достатньо інформації для аналізу. Де які проблеми, де добре, а де треба поправити або змінити докорінно. Гра і час все розставлять по своїх місцях, а також стануть приводом для більш предметної розмови.
"Спорт-Арена"