Єзерський: Найбільше заробляв у Донецьку

Капітан луганської "Зорі" Володимир Єзерський став героєм рубрики "Сім питань для ..." програми "Інший футбол", яка виходить щонеділі на каналі ICTV.

- Ти один з небагатьох граючих футболістів, хто не з розмов знає про тренерську специфіку Лобановського. Скажи, що у вас тоді не склалося? 

- Можливо, я ще був не зовсім готовий до такого рівня, тому що я молодим гравцем потрапив в "Динамо", плюс тоді в Києві була прекрасна зв'язка центральних захисників Головко - Ващук, яку я вважаю однією з кращих в Україні до сьогоднішнього дня. Дуже важко було потрапити в основний склад. Час йшов, мені хотілося грати і якраз тоді надійшла пропозиція від "Дніпра". Я переїхав до Дніпропетровська і ні про що не шкодую.

- Жалкуєш ти про ту бійці з Бангурою у 2008 році. Все-таки саме вона зламала твою кар'єру в донецькому "Шахтарі" ... 

- Ну це вже історія. Багато говорилося на цю тему. Шкодую, що отримав дискваліфікацію, через яку я пропустив три або чотири гри в чемпіонаті.

- Чим тоді все закінчилося? Ти відшукав гвінейця в роздягальні?

- Вийшло так, що на полі стався інцидент, я дуже емоційно поставився до всього цього. Добре, що потім не знайшов його, тому що дискваліфікація могла бути на багато більший термін.

- Чи правда, що раніше ти регулярно "наминав боки" в роздягальні навіть своїм партнерам? 

- По-різному бувало. Бували випадки і в "Дніпрі", і в "Карпатах", і в луганській "Зорі" бувають. Але я намагаюся не "наминати", а просто підказати в тій чи іншій ситуації, як ефективніше зіграти і принести користь команді. Я в деяких моментах емоційно роблю, тому бували такі випадки, але на сьогоднішній день з усіма тими гравцями, з якими були, можливо, конфлікти, ми знайшли спільну мову. Зараз ніяких проблем немає, а нормальні відносини. 

- Коли тобі останній раз доводилося брати участь у бійці?

- Це було до Нового року або після нього в Києві. У переході, коли з групою молодчиків, які вели себе некультурно, довелося "помахати". Їх просто було на кілька осіб більше, але ми дали їм зрозуміти, що вони, так би мовити, перебувають у суспільстві і повинні себе вести як належить. 

- Володимире, ти завжди був справжнім вихователем і на полі, і за ним. Чому тобі не вдалося поставити на шлях істинний одержимого склянкою Олександра Рикуна?

- Ви зрозумійте, якщо б його поставити на шлях істинний, то, можливо, він би не показував тієї гри, яку демонстрував на футбольному полі. Мені здається, це один з найкращих в історії України після, напевно, Белькевича, Калитвинцева гравців, які могли так віддати передачу. Гадаю, Саша Рикун міг грати на досить високому рівні в солідній європейській команді, якщо б трохи професійніше ставився до своїх обов'язків.

- Ти грав і в "Дніпрі", і в "Динамо", і в "Шахтарі". Скажи, в якому з клубів ти заробляв більше за все?

- Напевно, все-таки в "Шахтарі", тому що ми дуже вдало грали на всіх рівнях. Та команда при моїй присутності завоювала багато титулів. Мається на увазі і Чемпіонат, і Кубок, і Суперкубок, і Кубок УЄФА. Звичайно, коли команда грає успішно, відповідно йдуть певні преміальні і від клубу, і від УЄФА.

- За який матч ти отримав найбільші преміальні в своїй кар'єрі і яка була їхня сума?

- Це був виступ на чемпіонаті світу. Більше $100 000, але точну суму не пам'ятаю. 

- Вкладав ти коли-небудь гроші в бізнес?
- Звичайно, футболісти за кар'єру заробляють чималі кошти, але вона недовга, тому потрібно грамотно розпорядиться грошима, щоб отримувати дивіденди після закінчення кар'єри. Я в основному вкладав у нерухомість.