Гравці "Карпат" згадують Ірландію

Гравці "Карпат" про вояж до Ірландії та гру проти "Сент-Патрікс".

Ігор Ощипко:

– Коли ти забивав, як зорієнтувався в цьому моменті?
– Там Ткачук обіграв двох захисників. Андрій пробив, але один з них встиг заблокувати удар. Але так вийшло, що саме я опинився в потрібний момент, у потрібному місці – м’яч відлетів прямо на ногу і мені залишалося тільки забити. 

– Одразу після гола ти мав ще одну нагоду відзначитися.
– Так, міг. Я хотів пас віддати, але просто м’яч трохи зрізався з ноги і полетів до воротаря.

– Ще одну нагоду ти мав перед забитим голом – була серія рикошетів і...
– Коли Зеньов мені віддав передачу?.. М’яч пішов по траві, а вона була мокра. Тож м’яч ковзнув по газону і я трохи не встиг його проштовхнути. Хоч і вдалося м’яча дістати, але це відбулося перед самим воротарем і він накрив удар. 

– У другому таймі пішла відкрита гра зі сторони обох команд.
– Не знаю, просто нам краще давався контроль м’яча. Вони відкривали зони, коли пішли вперед відігруватися. Тому у нас було більше моментів, коли можна було відкриватися, прострілювати, забивати голи...

Сергій Зеньов:

– Чи була різниця в установці на гру у порівнянні з матчем у Львові?
– Різниці практично не було. Нам потрібно було грати так само, як ми грали і вдома. Була установка контролювати м’яч, що в нас і непогано виходило. В результаті до двох м’ячів, забитих у Львові, ми додали ще три.

– В моменті з голом, ти одразу наважився на удар чи були ще якісь варіанти?
– Як побачив ворота і що поруч зі мною нікого немає, одразу пробив.

– Ти біг в інший бік, а потім зненацька розвернувся і наніс удар. Чого ти вирішив розвернутися?
– (Сміється – Авт.) Сам не знаю – чомусь вирішив розвернутися і тоді вже пробив.

– Тобі не здалося, що в першому таймі ірландці більше грали в регбі, ніж у футбол?
– Погоджуюся, видно у них така манера гри – діяти у силовому стилі. Вони стрибають, б’ються – якщо по-іншому не вміють, то зрозуміло, що потрібно грати інакше.

– У другому таймі у "Карпат" з’явилося більше простору. Як гадаєш, за рахунок чого?
– Навіть не знаю, можливо, вони щось поміняли у своїй грі. Але видно було, що у нас стало більше місця при проведенні атак і одразу з’явилися моменти.


Андрій Тлумак:

– Склалося враження, що "Карпати" почали гру надто обережно.
– Я не можу сказати, що у нас був якийсь страх перед суперником. Просто нам було потрібно забрати м’яча і не дати його контролювати ірландцям. Що ми в принципі й зробили. Але команда дома грає, повністю прибрати ініціативу у свої руки не можливо. Адже трибуни їх весь час підтримували і гнали вперед. У них дуже хороші вболівальники, дуже гарно підтримували свою команду. І навіть нам після закінчення матчу аплодували, що було дуже приємно. 


– Зі Львова до Дубліна доволі далека дорога. Чи не була вона важкою і чи не вплинула на гру?
– Ми просто не брали цього до голови, не концентрували увагу на важкому перельоті. Ми повністю зосередилися на грі і тому все пройшло нормально. 

– Як ти гадаєш, чому "Сент-Патрікс" ніби то багато атакував, але створив мінімум небезпечних моментів біля твоїх воріт?
– Ми контролювали м’яча і не давали їм можливості атакувати. Добре зіграв захист і півзахист, а нападники весь час активно пресингували. Відтак добре зіграла вся команда і ми не дозволяли їм розвивати свій наступ. 


– Відомо, що "Сент-Патрікс" найбільший акцент в атаці робить на стандартні положення. Але знаючи це, ми пропустили після розіграшу кутового.
– З самого стандарту, можна сказати, вони так і не забили. Власне як і з другого поверху їм не вдалося нам забити. М’яч пішов низом: там десь не вибили, там десь трапився рикошет – так вони нам і забили. Ми акцентували увагу на штрафних та кутових і в принципі не програли їм другий поверх. А забили нам внизу – так вийшло... 

– Можна сказати, що це був збіг обставин?
– Так, саме так і можна назвати цей гол.

– Як ти вважаєш, перемоги у єврокубках повернуть "Карпатам" впевненість у собі в іграх чемпіонату України?
– Думаю, що кожна перемога додає впевненості. Я не буду загадувати наперед, але якщо в грі з "Динамо" все складеться добре, то думаю, і в подальшому все буде гаразд.