Левандовські: "Севастополь" повернеться сильнішим

Півзахисник ФК "Севастополь" та колишній гравець донецького "Шахтаря", Маріуш Левандовські розповів про причини, які переконали його залишитись в Криму.

- Маріуш, чому після вильоту "Севастополя" з Прем'єр-ліги ви вирішили залишитися в команді?
- Не хотілося кидати клуб, в якому відіграв майже весь сезон. Тікати з потопаючого корабля - це не про мене. До того ж бачу серйозні плани керівництва клубу з розвитку "Севастополя". Фундамент тут вже закладений пристойний, плюс він постійно зміцнюється, незважаючи на пониження в класі.

Порадилися з Ігорем Дуляєм, і вирішили залишитися. Хоча могли спокійно піти - пропозицій вистачало. У нас з Ігорем залишилося якесь почуття провини, що не допомогли команді зберегти місце в еліті.

- Але це все-таки перша ліга, де рівень футболу на порядок нижче...
- Я розумію. Звичайно, для нас з Дуляєм це було важке рішення, і тепер починаєш усвідомлювати, наскільки важкий виклик ми прийняли. Але в житті іноді потрібно зробити крок назад, щоб потім зробити два вперед. Виліт до першої ліги, я впевнений, піде на користь "Севастополю". Ми повернемося, ставши сильнішими.

- У наступному сезоні?
- Звичайно, інших варіантів для нашого клубу не існує. Причому, повернемося в Прем'єр-лігу не для того, щоб знову боротися за виживання. Знаю, легко не буде, але ми повинні замахнутися на місце в середині таблиці. А виліт з елітного дивізіону дасть можливість "Севастополю" спокійно підтягти клубну інфраструктуру: покращити умови на тренувальній базі, закінчити реконструкцію стадіону. У минулому сезоні було складно, адже домашні матчі ми грали в Сімферополі.

- Крим, курортні місця, повітря і море - ці фактори якось враховувалися при ухваленні рішення залишитися в "Севастополі"?
- Приховувати не буду, враховувалися. З тим же промисловим Донецьком кримське повітря і клімат не варто й порівнювати. Повторюю, я міг поїхати в інший клуб, але на перше місце завжди ставив інтереси своєї сім'ї. Дружині і дітям в Криму дуже подобається. Живемо, правда, не в самому Севастополі. Хоча поїздки на тренування не займають багато часу - трохи менше витрачав на те, щоб доїхати до бази Кирша, коли грав за "Шахтар".

- Немає жалю від того, що ви з Дуляєм - старожили "Шахтаря" - пішли з команди напередодні кращого сезону "гірників" в історії?
- А чого шкодувати? Ми ж не діти. "Шахтар" - це історія. Донецький етап - кращий у моїй кар'єрі. Але зараз ми робимо нову історію з "Севастополем", і у нас теж будуть свої успіхи. А за "Шахтар", за хлопців, безумовно, радий і продовжую радіти. До Донецька, до речі, нерідко приїжджаю. Тут багато друзів, які часто і до мене в Крим в гості навідуються. А якщо мій приїзд співпадає з матчами "гірників", то ігор "Шахтаря" не пропускаю. З усіма футболістами "Шахтаря" продовжую близько спілкуватися. Заїхати до колишньої команди в гості на базу Кірша? Ні-ні, я думаю, це зайве.

- "Севастополь" вдало стартував у першій лізі, обігравши на виїзді "Кримтеплицю" з селища Молодіжне (2:0). На вашому рахунку гол. З ходу освоїлися в першому дивізіоні?
- Забив зі штрафного, коли команда вже вела у рахунку. Зрозуміло, рівень першої ліги в порівнянні з якістю футболу в елітному дивізіоні, взагалі не можна порівнювати. Складно психологічно, але теж треба пристосовуватися. Тут звичайний силовий футбол, хоча, мабуть, занадто багато боротьби і елементарної біганини. Тому відбиватися теж довелося - на пару з Дуляєм виносили м'яч з порожніх воріт. Адже сенс футболу насправді простий: володіння м'ячем вирішує все. У другому таймі нарешті налагодили гру в пас, і змусили суперника розкритися. "Севастополь" - лідер, тому повинен прагнути до якісного футболу.

- Але, кажуть, поля у першій лізі подекуди просто жахливі - не до якісного футболу.
- Чував. Але в Прем'єр-лізі теж "городи" траплялися. А в тому ж Молодіжному "поляна" будь здоров. Дуже пристойна. Грати було приємно, тим більше що з Севастополя на матч приїхало багато наших вболівальників.

- У міжсезоння "Севастополь" очолив Олександр Рябоконь. Напевно до вас з Дуляєм з його боку особливе ставлення?
- Знаєте, повагу до себе кожен гравець заробляє роками, але вона не повинна працювати на тебе - так хорошу команду не побудувати. Так, тренер тобі довіряє, але його довіру потрібно постійно виправдовувати. Мене, наприклад, приємно дивує, що наставник "Севастополя" приділяє велику увагу молодим гравцям. Ветеранам це сильно допомагає - зайвий раз не розслабишся. Рябоконя добре пам'ятаю ще по вищій лізі, по роботі з "Борисфеном". Важливо, щоб його тренерську філософію зрозуміли всі гравці в команді, і тоді ми багато чого досягнемо.

- У свої 32 роки футболіст Левандовські ще не замислювався, що рано чи пізно доведеться вішати бутси "на цвях"?
- Поки є сили і здоров'я, а тренер з команди не виганяє - буду грати! Але з іншого боку, я ж розумна людина і сам зрозумію, коли час іти. А поки бажання багато, та й тренер на мене розраховує.

- Менше року залишається до старту Євро-2012, який пройде в Україні та в Польщі. Ось в Криму, наприклад, відчувається наближення грандіозного футбольного свята?
- Брехати не буду - абсолютно не відчувається. Не знаю, може, ще не час. А може, все через те, що Крим перебуває далеко від приймаючих Євро міст. Інша справа Донецьк. Там все говорить про проведення чемпіонату Європи. Я б хотів потрапити на матч-другий. В якості глядача, звичайно. Зі збірною Польщі я вже давно розпрощався і прийняв рішення тренерського штабу про будівництво молодої команди з розумінням, без особистих образ. Тільки ось побудувати в Польщі команду щось ніяк не можуть...

- Ну, у збірної України свої проблеми, і вона теж не виблискує.
- Якщо порівнювати збірні України та Польщі, то це порівняння буде не на користь моєї країни. Кажу відверто: потенціал українського футболу помітно вище польського. І в української збірної гравців-особистостей побільше. Але ваша проблема, на мою думку, полягає в тому, що ці хлопці лідерами себе вважають лише у своїх клубах. Приїжджають до збірної, і чомусь ховаються в тінь або чекають, що хтось інший себе проявить і "потягне" команду. У результаті - на полі взагалі немає лідера, але ж їх повинно бути навіть більше, ніж один-два. Тоді й толк буде.

- Фахівці стверджують, що збірні - господарі чемпіонату, навпаки, мають хороші шанси на високі місця на Євро-2012. Фактор своїх стадіонів - хіба не плюс?
- Не думаю, що він буде мати вирішальне значення. Все-таки стадіони в Україні і в Польщі будують зовсім нові, і збірні-господині просто фізично не встигнуть до них як слід звикнути. Думаю, вихід збірної Польщі або України з групи - буде успіхом для кожної команди зокрема. А якщо обидві збірні вийдуть - це буде грандіозне досягнення. Можу тільки цього їм і побажати.

"Чемпионат.com"