Головний тренер "Кривбасу" Юрій Максимов після поразки від "Олександрії" (1:2) поскаржився на недостатню дисципліну в своїй команді.
- Чому все так сумно?
- Я сам не знаю, що відбувається.
- Вболівальники засвистіли команду. Ви вважаєте себя винуватим?
- Завжди програє тренер. Я говорив це і буду говорити, що програв тренер. Бачите – друге коло почали дуже і дуже погано. Не знаю, чому. Не можу сказати.
- Який мікроклімат у команді? Кажуть, що була бійка на тренуванні?
- Було багато зборів, були в нас різні ситуації. І бійки на тренуваннях. Знаєте – в першому колі говорили: "У нас – команда, команда!" Думали, що п`яте місце. Розслабились.
- Другий гол – це вина Лисицького?
- Знаєте, в цій ситуації можна подумати будь про що. Але це – футбол, я ще раз говорю. Свіжа кров завжди повинна бути, коли будується команда. Крокувати на місці – не дуже добре. Знаєте, в мене зараз такий настрій – все кинути – і піти! І все…
- У Вас такого ніколи не було, коли навіть Ви на останньому місці були?
- Знаєте, скажу чесно, коли за виживання боролись – я відчував свою вину і не міг команду кинути. В даний момент… вже 32 очки набрали… Чому так? Я знаю, чому так, але сказати не можу.
- Можливо, протиріччя з керівництвом клубу?
- Ні, протиріч немає.
- Можливо, керівництва немає взагалі?
- Не в цьому справа. Потрібно просто пережити цей момент. Якщо в нас все вийде пережити… І кожен повинен сказати, потрапивши в "Кривбас", що він хоче. Чому, коли люди потрапляють у "Кривбас", на даний момент – хтось не хоче грати, хтось, ще щось, одного влаштовує одне, іншого … інше. У когось обіди…
- Ваша критика на Антонова була впливовою?
- Розумієте, зараз в дубль відправив трьох гравців. Прикро: хвилюєшся, умовляєш, що в команду дали, потім людина приходить, на голову нас..в, як говориться, і все. Ось така ситуація.
- Є вихід?
- Вихід завжди є. Якщо скаже мені керівництво – я сам напишу заяву. Я піду, не буду нікого мучити, якщо не виходить, значить – треба приймати відповідне рішення. Тренер завжди винен. Програли – я винен. Можна прощати. Розумієте, я не хочу, щоб були якісь підозри. Тому, що коли перші 4 матчі програли – були підозри. Уже все – налаштували футболістів – і зараз знову програли.
Зараз знову будуть говорити про здачу, і т. п… Я ще раз говорю: я нічого такого не чув, таких навіть розмов – натяків не було. Грали всі. Грали! Не все виходило. Чому? Значить, в психологічному плані футболісти слабкі! Я сказав: "Зараз, у другому колі, ви – команда-подарунок. Просто даруєте очки, раздарюєте своє щастя і все інше".
Чесно кажу, одні прийшли – переживають! Інші… - не хочу називати прізвища сміються. Знаєте як – "сьогодні - тут, завтра – там!" Ось така ситуація. Ви самі все прекрасно розумієте.
- При Тарані були моменти, коли футболістів по барах виловлювали…
- Я вам кажу про ситуацию: трьох на тренуванні не було… Попереджав, все… Відправив в дубль. Не буду називати прізвища. Один каже: "я чемпіон світу, в дубль не піду!". Відправив… Замінити немає ким, розумієте?
Ви думаєте, мені зараз приємно? Я зараз можу встати, сказати футболістам: "дякую, до побачення, я пішов!" Мені нема за що переживати: я команду залишив, ми не вилетіли. Може, хтось інший прийде. Прийде людина, якій буде поставлене завдання.