Сабо: За зб. України грати не лише престижно, а й вигідно

Сьогодні збірна України зіграє свій перший матч у цьому році. 16-ть "збірників" із 22-х запрошених на Кіпр через тиждень зіграють у єврокубкових матчах. Причому в плей-офф. Чи вдасться Юрію Калитвинцеву мотивувати футболістів? Своя думка з цього приводу і не тільки у екс-тренера збірної Йожефа Сабо...

- Не бачу причин клубам бути незадоволеними, адже до єврокубкових матчів ще 8-9 днів і часу на відновлення буде предостатньо. Інша справа, якщо б збірна грала за три дні до єврокубків - довелося б шукати якісь компроміси. А так я навіть упевнений, що матчі на Кіпрі будуть корисні гравцям "Динамо", "Шахтаря" і "Металіста". Це і потрібний ігровий тонус, і заряд позитивних емоцій від спілкування.

- А як же втома від перельотів або можливі травми?
- З огляду на сучасні методи відновлення, то про втому від дороги говорити несерйозно. А від ушкоджень повністю застрахуватися неможливо. Травмуватися можна й на тренуванні. Я розумію, що в клубах хочуть звести ризик до мінімуму. Але з іншого боку, це ж збірна - не можна грати за неї в півсили.

- Тобто ви не згодні з думкою, що в сучасному футболі гравці самі приймають рішення, де їм повністю викладатися, а де ні? Скажімо, не всі сьогодні готові "вбиватися" за збірну просто заради ідеї...
- Ви помиляєтеся. Я розумію, що в клубах футболістам платять зарплату, але збірна для них все одно буде завжди залишатися на першому місці! У справжнього професіонала навіть думки не виникне відбувати номер в поєдинку за країну. Тим більше, що ніхто не грає за збірну безкоштовно. І раніше, і зараз всі футболісти отримують певну суму за виклик у національну команду. Я вже не кажу про серйозні преміальні, які виплачує федерація за перемоги.

- А як ви ставитеся до нової тенденції у світовому футболі, коли клуби стали вимагати від національних федерацій компенсації за травми гравців, які ті отримали в матчах збірних? Це справедливо?
- Одна справа, коли під час матчу травмували здорового футболіста. І інша - коли в збірній пішли на ризик, запросили вже хворого гравця і той посилив травму. Тоді клуби вправі виставляти претензії. У цьому питанні має бути чітке взаєморозуміння між лікарями клубів і збірної.

- У Вас в якості тренера збірної України (1994 і 1996-99 рр.) були конфлікти з наставниками клубів, які неохоче відпускали гравців у головну команду країни?
- Ні, я з таким не стикався. Ну, мені було легше. Тоді київське "Динамо" і було фактично збірною України - гравці на базі в Конча-Заспі просто змінювали футболки. Представництво в збірній інших клубів було мінімальним, так і в єврокубках крім "киян" ніхто ще серйозних цілей не ставив. Для тих же гравців "Шахтаря" виклик у збірну тоді був чи не єдиним способом проявити себе на міжнародній арені. Зрозуміло, що всі буквально рвалися до збірної.

- Зараз же у збірній фактично рівноцінно представлені "Динамо", "Шахтар", "Металіст", "Дніпро" і "Карпати"...
- Так, але клуби йдуть на максимальну співпрацю з тренерами "синьо-жовтих". Всі розуміють, що попереду домашній Євро, часу до якого залишилося мало, а невирішених проблем ще достатньо.

- Які, наприклад?
- Скажімо, до цих пір у збірній немає правого і лівого захисника, так і в центрі оборони не все в порядку. Адже вже восени ми чекаємо від збірної якісного футболу з сильними суперниками. До того ж, всі розуміють, як важко штабу Калитвинцева у психологічному плані, коли ЗМІ постійно мусолять тему то Ліппі, то Блохіна. Зрозумійте, я не проти цих фахівців, але нехай пояснять нам усім, чим вони перевершують того ж Калитвинцева, який другий рік веде цих хлопців і краще за всіх знає недоліки збірної.

"Газета по-киевски"