Сьомін: Я знав, що "Шахтар" виграє чемпіонат

Головний тренер "Динамо", Юрій Сьомін розповів про дуель з донецьким "Шахтарем" у матчі 27-го туру Прем'єр-ліги України та про значення умілого управління клубом в сучасному футболі.

- Я не став би говорити, що нам потрібно було не дати "Шахтарю" забезпечити чемпіонство на нашому полі.

Ми реалісти. І прекрасно розуміли, що наші друзі-суперники по-любому візьмуть це "золото". Інша справа - у нас свої завдання. І ці 3 очки, бачите, дуже сильно допомогли у боротьбі за друге місце. Та й переповнені трибуни, звичайно, не дозволили б грати абияк... Київське "Динамо" проти "Шахтаря" - завжди подія для українського футболу!

- Тренери взагалі не люблять виділяти гравців, але про Олега Гусєва пару слів, думаю, скажете. Тим більше що перший з двох його голів у ворота "Шахтаря" став вже 50-м для нього в офіційних матчах у складі "Динамо". А м'яч, забитий "Карпатам", дозволив півзахиснику перегнати за цим показником Олексія Михайличенка (у нього - 51) і наздогнати Ігоря Бєланова...
- Зрозуміло, не можу не відзначити Олега. Гусєв - взагалі молодець, виконує великий обсяг роботи. Ну і забиває справно, як бачите.

- А Саші Алієву, який слідом за Вами переходив у московський "Локомотив", а тепер повернувся до Києва, сильно заважав галас навколо цих трансферів? Тому він не грає зараз?
- Ну, по-перше, він нам потроху вже допомагає. А по-друге - заважав навіть не сам галас, а те, що Саша не міг нормально тренуватися. І потім: коли Алієв вже повернувся в "Динамо", він все одно не міг допомогти нам у єврокубках - був уже заграний у цьому сезоні за "Локо". Але ми намагаємося з ним надолужити згаяне. А для цього потрібно просто більше працювати. До речі, до Сашиного відношення до справи у мене особисто - жодних питань. І того, що він нібито запальний, я не помічав. Просто Саша завжди за правду, а таких не всі люблять. Мені з Алієвим комфортно. І сподіваюся, в його таланті ще не раз переконаються...

- В Лізі Європи ви виглядали гідно. Пройшли "Манчестер Сіті", який в Англії зараз у зоні Ліги чемпіонів. А "Брагу" тільки через пропущений дома м'яч не змогли здолати...
- Я б навіть сказав - через забитий самим собі. Адже "Брага" наші ворота за 180 хвилин на своєму і на чужому полі вразити не зуміла. Але і ми, на жаль, забили всього раз. Були тому і об'єктивні причини.

Не всі, напевно, знають, що наш форвард Мілевський грав з португальцями, ще не до кінця відновившись після важкої травми - перелому руки. Ну і видалення Андрія Шевченка в першому матчі, зрозуміло, позначилося: мало того що ту зустріч закінчували в меншості - так ще й у матчі-відповіді він не зміг взяти участь. Загалом, не вистачило обойми гравців. З основних футболістів випали і Нінковіч, і Михалик. І ще зауважу: було б дуже доречно, якщо б один з матчів чемпіонату України нам тоді перенесли. На жаль - представнику країни в єврокубках назустріч не пішли.

- Пояснення португальському феномену у Вас є? Три команди в півфіналі Ліги Європи, дві - у фіналі...
- А яке особливе пояснення ви чекаєте? У них хороші команди, сильний чемпіонат. Рейтинг в таблиці коефіцієнтів УЄФА вище, в усякому разі, ніж у Росії та України...

- А секрет успіхів "Порту" в чому? Виносять "Спартак" - 5:1 і 5:2, потім "Вільярреал" іспанський дома теж громлять - 5:1! Це Андре Віллаш-Боаш такий супертренер?
- Знову ж ніяких секретів - просто тут очевидна грамотна робота. Дивіться: начебто йде велика група гравців - і тут же хороше поповнення. І таке відчуття, що люди навіть сильніші приходять, хоча коштують по великому рахунку недорого.

Ні, думаю, це не Віллаш-Боаш супертренер (хоча фахівець він, безумовно, цікавий), це Пінту да Кошта - суперпрезидент. Адже саме він свого часу відкрив Моурінью. Тепер ось - Віллаш-Боаша... І по-моєму, тільки в минулому році у "Порту" не вийшло стати чемпіонами, а інші титули вони останнім часом виграють. А в цьому сезоні - так з величезною перевагою! Повірте, дуже важливо, коли президент з головним тренером дивляться в один бік, коли є взаєморозуміння. А біда багатьох наших клубів в тому, що не зовсім футбольні люди ними керують.

"Московский Комсомолец"