Яковенко: ми зібрали всіх найсильніших

В інтерв'ю газеті "Команда" головний тренер молодіжної збірної України Павло Яковенко розповів про підготовку колективу до відбору на Євро-2013. 

- Павле Олександровичу, новий відбірний цикл ви починаєте зі старим тренерським штабом?

- Змін не зазнав не тільки тренерський штаб, а й інші служби. Принаймні, ні під час минулого відбіркового циклу, ні під час підготовки до Євро-2011 у мене претензій ні до кого не виникло. Я вже говорив, що основними причинами невдачі в Данії вважаю недостатній досвід виступів на такому рівні і відсутність у багатьох хлопців належної ігрової практики в клубах. А до помічників у мене претензій не було. Олег Кузнєцов, який допомагав нам з цією командою, зосередиться на роботі з гравцями 1993 року народження, до того ж, наскільки я знаю, йому довірять одну зі збірних молодшого віку.

- Що ви можете сказати з приводу потенціалу футболістів, які зараз перебувають в розташуванні молодіжної команди?

- На наш погляд, ми зібрали всіх найсильніших. Багато хлопців уже мають місце в "основі" своїх клубів. Правда, як для першого збору у нас багато втрат: Гармаш пропускає матч через червону картки, отриману в Данії, Єременко та Федотов приїхали травмованими, у кількох виконавців мікропошкодження, а Бутко і Кривцов викликані в національну збірну. Тому ми вже в ході збору довикликали Каськова з "Чорноморця" та Іванка з донецького "Металурга", а ще раніше - Баранника з "Ворскли".

- Є у нинішній "молодіжці" гравці, про які через два роки клубні наставники будуть говорити, що вони коштують щонайменше 50 мільйонів доларів, а Інтернет буде майоріти новинами про те, що до них проявляє інтерес "Барселона" чи "Мілан"?

- Команда перспективна. Принаймні, серед хлопців є кілька чемпіонів Європи серед 19-річних. Але я ж не пророк ... Упевнений лише в тому, що якщо буде результат, то будуть говорити, що команда хороша. Що стосується потенціалу окремих виконавців, то дуже важливо, щоб у них була можливість грати у своїх клубах. Те, що зараз часто там віддають перевагу легіонерам, біда всіх збірних країни. Адже щоб футболіста оцінили в 50 мільйонів, він для початку повинен мати можливість грати в стартовому складі своєї команди. Тому, звичайно, я двома руками не тільки за збереження нинішнього ліміту на легіонерів, а й за те. щоб він став жорсткішим. Однак при цьому я розумію і клубних тренерів, від яких вимагають миттєвого результату, а українських гравців для виконання цього завдання вони не знаходять і вимушено звертаються до допомоги іноземців.

- З виконавцями, які приїхали в "молодіжку", ви ведете тільки футбольну роботу чи ще й виховуєте їх в загальнолюдському плані?

- Зі свого досвіду можу сказати, що на початковому етапі в роботі з "молодіжкою" особливих проблем в педагогічному плані не виникає. Всі хлопці знаходяться в приблизно однаковому статусі у своїх клубах, у всіх горять очі. Пізніше, коли деяким з них суттєво покращують контракти, виникають нюанси, але ми спілкуємося, знаходимо аргументи. Хоча, звичайно, якщо футболістові за два роки виступів в "молодіжці", в клубі перепідписати угоду в бік істотного підвищення, то він, звичайно ж, приїжджає в збірну в дещо іншому настрої. До того ж нерідко хлопці під час відбіркового циклу обзаводяться сім'ями, у них з'являються діти, відповідно - змінюються життєві пріоритети. Але не можу сказати, що у нашого тренерського штабу виникають якісь непереборні проблеми у спілкуванні з гравцями - намагаємося знаходити спільну мову, виховувати ...

- Футбольний інтелект і загальнолюдський - речі взаємопов'язані?

- Дуже часто - так. Але не завжди. Часом людина, яка погано вчилася в школі, на полі - геній. Тут все індивідуально.

- Після чемпіонату Європи в Данії Олег Блохін сказав, що виступ української "молодіжки" його розчарував, і навряд чи хлопці будуть затребувані в національній збірній. Проте вже зараз в розпорядженні головної команди країни знаходиться п'ять гравців з тієї, датської збірної, а ще є Білий, Селін, Каніболоцький, Кравець, які, за словами Олега Володимировича, числяться в найближчому резерві.

- Я не раз говорив, що головне завдання "молодіжки" - виховання кадрів для національної команди. І раз хлопці затребувані в ній - значить і ми працюємо не даремно. Я вважаю, що про потенціал того чи іншого виконавця не можна робити висновки по одному турніру, навіть якщо мова йде про чемпіонат Європи. Той же Коноплянка навесні довго лікувався після травми, і йому банально не вистачило часу на відновлення. До того ж коли говорять про те, що у нас були футболісти з досвідом виступів у Лізі чемпіонів або Лізі Європи, то чомусь не згадують, що у збірної цього віку не було досвіду виступів у фінальній стадії континентальних першостей. І саме колективного досвіду, на мій погляд, не вистачило нашій команді. Адже для чехів, англійців, іспанців Євро - просто черговий турнір. А для наших хлопців вихід туди - неймовірна подія! Багато в чому через це у вирішальні моменти українським гравцям, на відміну від суперників, просто бракувало холоднокровності. Майстерність була, а от досвіду - не вистачало.

- Судячи по тому, як ви говорите про минулий Євро, в глибині душі залишилася образа у зв'язку з тим, скільки критики вам і вашим підопічним довелося вислухати за виступ в Данії. Критики за турнір, на який ми пробилися лише другий раз за всю історію ...

- Конструктивну критику я тільки вітаю - тут я готовий до діалогу. Але коли доходить до образи хлопців, то я завжди буду їх захищати. В будь-якій ситуації. До того ж я так і не зрозумів деяких журналістів - частина з них звинувачувала нас у зайвій закритості, а деякі, навпаки, говорили, мовляв, футболісти "молодіжки" роздають дуже багато інтерв'ю. Та й зі спортивної точки зору не варто применшувати досягнення хлопців - вони своєю працею, своєю грою домоглися того, щоб опинитися у вісімці кращих команд континенту.

До речі, коли я приїхав на жеребкування Євро-2013 (U-21), то побачив, що у збірних Нідерландів, Бельгії, Франції, які через нас не потрапили на чемпіонат Європи, залишилися ті ж наставники. Іншими словами, їхню роботу оцінили не по тому, як команда пройшла відбір, а за іншими критеріями.

У нас же збірну разом з тренером спочатку для чогось підняли до захмарних висот, а потім спробували втоптати в бруд.

- Жереб відбіркового турніру не відправив до нас у групу явного фаворита. Це плюс чи мінус для мотивації?

- Ми ж не збірна Іспанії, тому повинні з повагою ставитися до будь-якого опонента. До того ж команда Швеції зовсім недавно в товариському матчі обіграла нідерландських однолітків - 3:0. У наших найближчих суперників, словенців, у складі відразу кілька гравців, які виступають в закордонних клубах, причому мають там тверде місце в "основі". При цьому ми беремо до уваги і те, що ця команда в своєму віці була фіналістом чемпіонату Європи - вони були разом з нами в одній групі на Євро-2009 (U-19), яке проходило в Україні. Хороша команда в цьому віці у фінів.

- Та й лідерство Мальти до зустрічі зі Словенією, напевно, говорить про те, що в нашій групі можливі будь-які варіанти.

- Слабше інших виглядають литовці. А ось результат поєдинку Мальти та Словенії для мене, зізнатися, став сюрпризом. Мальтійці зарекомендували себе міцним, непоступливим колективом. Ми з ними в минулому відбірковому циклі намучилися - вдома ледве перемогли (1:0), а на виїзді лише під завісу матчу забили м'яч, а потім мало не в компенсований час - ще два (3:0).

- Як відомо, навіть перше місце в групі не гарантує участі у фінальному турнірі - потрібно ще пройти стадію плей-оф. Не раз доводилося чути думку тренерів, що УЄФА треба б трохи видозмінити формулу відбору: переможці кваліфікаційних груп повинні відразу отримувати право грати на чемпіонаті Європи.

- Повністю з цим згоден. Потрібно або зменшити кількість відбірних груп, або збільшити число команд-фіналістів. Прикро завершити дворічний відбір на першому місці і у результаті опинитися поза Євро. У такій ситуації виходить, що практично немає різниці між тим, зайняти перше місце в групі або друге. На мій погляд, це не по-спортивному.

- Знаючи вас, зайве, мабуть, питати про цілі молодіжної збірної в нинішньому відбірковому циклі. Напевно, ви вже тримаєте в думці фінальний турнір в Ізраїлі.

- Повторюся, що наша головна мета - готувати кадри для національної команди. Ну і, звичайно, паралельно намагатися вирішувати турнірні завдання. Нам належить пройти непростий відбірковий шлях, а що буде в кінці - дізнаємося восени 2012 року, коли закінчиться кваліфікація.