4post: Допінгові війни на Пекінській олімпіаді

олімпійські ігри фото — 01:58, 20 Сер 2008 — Андрій Петренко Переглядів: 2813

Поділитись:

Успіх китайських спортсменів – виключно заслуга фармакології та народної медицини.

Таку майже сенсаційну заяву, зробив офіційний представник Олімпійського комітету Росії (ОКР) Геннадій Швець. Як повідомляє одне з інформаційних агентств, він заявив, що не можна виключати, що китайці використовують фармакологічні засоби, які не входять до списку речовин, заборонених Світовим антидопінговим агентством (WADA). Саме тому китайська збірна має такий шалений успіх на Іграх-2008. Пан Швець припустив, що велику кількість медалей допомогла здобути спортсменам китайська народна медицина та сучасна фармакологія.

Ще перед початком Олімпіади-2008 Президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Жак Рогге припускав, що на нинішніх змаганнях спортсменів в Пекіні буде зафіксовано до 40 порушень антидопінгового кодексу.

На сьогоднішній день вже провели половину запланованих допінг-тестів. За даними оркомітету пекінських Ігор, у період від 27 липня до 13 серпня на станціях допінг-контролю в місцях, де проходять змагання, було взято 2203 аналіза на наявність в організмі спорстменів заборонених препаратів. За дотриманням правил проведення допінг-контролю слідкують представники Міжнародного Олімпійського комітету, Світового антидопінгового агентства (WADA) та оргкомітету Олімпіади-2008.

Зараз працює 41 пункт здачі допінг-тестів, 38 з них знаходяться безпосередньо на олімпійських об’єктах в Пекіні. Всі зібрані аналізи, в залежності від складності, обробляються від 24 до 72 годин. Загалом же планують провести до 4,5 тисяч допінг-тестів.

Якщо заплановане здійсниться, то це стане своєрідним рекордом у контролі за використанням спортсменами заборонених препаратів за всю історію олімпійського руху.

Наприклад, на попередній Олімпіаді в Афінах було зроблено на тисячу тестів менше.

Під уважним прицілом суворих антидопінгових комісарів знаходяться всі спорстмени. А особливо лідери змагань. Для проходження допінг-тесту можуть запросити будь-кого, не залежно від кольору шкіри, країни проживання та спортивних регалій. Одного й того ж спортсмена можуть перевірити на допінг більше, ніж раз на день.

Ще одне нововведення, яке запровадили на нинішніх Іграх – звинувачення у прийнятті допінга буде вжито до тих спортсменів, які двічі пропустили тести в період Ігор, або один раз під час Олімпіади та двічі за 18-місячний термін до їх початку. Обов’язкове тестування на допінг проходять спортсмени, які посіли перші сім позицій. А допінг-перевірки перед змаганнями вже стали традиційними.

Допінг – фармакологічні та інші речовини, які тимчасово стимулюють фізичну та нервову діяльність. Найчастіше вживаються спортсменами.

Чен Джию, який очолює антидопінговий підрозділ, що контролює хід проведення Олімпіади в Пекіні, зазначив, що представників антидопінгового агенства дуже бентежить кількість рекордів, які були встановлені в Пекіні. Особливо це стосується плавання, де було показано 22 світові рекорди, а також легкої атлетики, зокрема дистанції в 100 м, де Усейн Болт з Ямайки побив власний травневий рекорд. Чен Джию попередив, що сьогоднішні технології дозволяють виявити будь-які препарати, які так чи інакше будуть сприяти покращенню результатів спортсменів нечесним шляхом.

До речі, рішення МОКа про проведення 4500 тестів, чиновник назвав дуже лояльним. На його думку, перевірок слід було робити вдвічі більше, щоб усі, хто вживає заборонені препарати, знали, що їх упіймають. Допінг-проби, які візьмуть на Олімпіаді в Пекіні, зберігатимуться до 8 років і будуть доступні в будь-який час для уточнення чи порівняння.

Допінгові «злочинці»

Першою спортсменкою, яка попалася на допінгу під час Олімпійських ігор в Пекіні, стала іспанська велогонщиця Марія Ісабель Морено.

Позитивний результат дала допінг-проба спортсменки, яку в неї взяли 31 липня. МОК заборонив Морено брати участь у Іграх через те, що вона використовувала еритропоетин – гормон, який активізує дозрівання еритроцитів, він покращує властивість крові засвоювати кисень, а значить, дозволяє спортсменам ставати витривалішими, тренуватися довше та інтенсивніше.

На тому ж самому еритропоетині «погоріли» й росіяни. Так, легкоатлет Сергій Морозов, який мав виступати у спортивній ходьбі на 20 км, був дискваліфікований за вживання допінгу. Володар світового рекорду (1 год 17 хв) Морозов вважався основним претендентом на золото Олімпіади в Пекіні. До речі, він став третім ходоком, якого виключили зі складу олімпійської збірної Росії.

15 серпня попався на «гарячому» срібний призер у стрільбі з пістолета Кім Йонг-Су (КНДР). 12 серпня він здобув срібну медаль у стрільбі з 50 метрів з пістолета. Інший його земляк, Джон Су Кім був позбавлений срібної медалі у стрільбі з пневматичного пістолету з 10 метрів, а також бронзи у стрільбі з пістолету з 50 метрів.

Болгарську бігунку на довгі дистанції Даніелу Йорданову до Ігор не допустили. Її звинуватили у використанні допінгу, після того, як у крові був визначений тестостерон. В Пекіні болгарка мала бігти 1500 метрів.

Ще одна бігунка – гречанка Фані Халкія – не бере участі в олімпійських змаганнях із тих же причин. Чемпіонка Ігор 2004 року з бігу на 400 м з бар’єрами збиралась на нинішніх Іграх захистити свій титул, але їй завадила допінг-проба на метилтрієнолон (анаболічний стероід), яка дала позитивний результат.

«Не можна однозначно сказати, спортсмени якого виду спорту найчастіше «попадаються» на вживанні заборонених препаратів, – сказав Ярослав Кручек, заступник директора Національного антидопінгового центру в Пекіні. – Чим чисельніша федерація, тим частіше допінг-проба дає позитивний результат, бо більша кількість спорстменів потрапляє під перевірку. Українців перевіряють так само, як і інших. Комісари працюють дуже активно. Приходять в олімпійське містечко й викликають будь-кого».

Проби беруться і перед змаганнями, й безпосередньо під час змагань, а також в обов’язковому порядку у всіх призерів.

«Наприклад, до всіх наших стрілків, які посіли перші місця, ще до церемонії нагородження підійшли комісари та взяли допінг-проби, – зазначив Ярослав Іванович. – Міжнародний олімпійський комітет пообіцяв, що результати будуть готові протягом 10 днів».

Процедура допінг-тесту

Як же відбувається сам тест? Максимально прозоро та відкрито. Отже, представник спортивної організації показує спортсмену, який буде здавати аналіз, відповідну акредитацію. Він говорить атлету, що його було обрано для проходження тесту на допінг. Саме з цього моменту ці дві людини не мають права залишатися наодинці без свідків, аж до моменту закінчення тесту. Це стосується й спілкування атлету з пресою, й церемонії його нагородження.

Після підписання всіх необхідних паперів, в спеціально відведеному для проведення тесту місці, сам спортсмен вибирає баночку, куди буде зібраний аналіз сечі. Вимивши руки, атлет бере баночку й збирає сечу. Представник антидопінгового комітету має бачити геніталії спортсмена, щоб той не міг нічого підмішати до сечі.

Наступний крок – спортсмен, знову ж таки власноруч, вибирає коробку, куди буде поміщена баночка з аналізом. Перевіряючий має підтвердити, що кришка коробки щільно закрита, офіційна печатка не пошкоджена. Спортсмена просять сказати, чи вживав він за останній тиждень якісь ліки, які саме. Усі коробки позначені штрих-кодом. Дізнатися, кому належить той чи інший тест, неможливо. У присутності спортсмена та інших офіційних осіб перевіряючий ставить коробку до кур’єрського пакету, який доставляється в лабораторію.

«Швидше, вище, сильніше»

Майже стільки, скільки існує Олімпійський рух, існує «допінгова» тема. Відразу, як почали ставити рекорди, наступні спортсмени почали вживати різні речовини, щоб покращити власні результати, або побити існуючі рекорди. З кожним роком атлети показують все кращі й кращі результати. Але вживання «стимуляторів» не нове.

Так, грецькі стайєри (бігуни на довгі дистанції) ще в далекому 668 р. до н.е. активно жували кунжутні зернята, думаючи, що вони додадуть їм швидкості. А боксери та борці не цурались ... мухоморів, вважаючи, що ці гриби покращують реакцію.

У Давньому Римі учасники кінних заїздів на колесницях давали пити коням коктейль з води та меду, щоб ті швидше бігли. А от давні єгиптяни гарантом успіху вважали наступний «препарат»: потовчене заднє копито абиссинського віслюка, зварене в маслі та перемішане з трояндовими пелюстками.

Друге дихання розвиток спорту, а з ним і допінг, отримали в XIX ст. Французькі велосипедисти, наприклад, дуже полюбляли суміш вина та екстракту листя коки. Британці ж «бавилися» зі «спідболом» – сумішшю героїна та кокаїна. На Олімпіаді 1904 року

Томас Хікс виграф марафон, випивши на 25-ому кілометрі скляночку бренді зі стрихніном. Хоча на фініші йому знадобилася допомога лікарів, але все ж таки перемога лишилася за ним.

Революція в фармакології в кінці ХХ ст. дала нечесним спортсменам нові можливості. Наприклад, мова йде про гормони росту, або уколи власною кров’ю. Хоча список заборонених препаратів з кожним роком зростає – на сьогоднішній день він складається з 10 тисяч позицій – спортсмени знаходять все нові й нові шляхи штучного «стимулювання».

Чорний список

Допінгові засоби діляться на декілька груп.

Стимулятори (наприклад, амфетаміни, ефедрин, кокаїн, екстазі, салбутамол). Це речовини, які діють на мозок, щоб стимулювати роботу тіла, як розумову, так і фізичну. Вони дозволяють довше змагатися на максимальному рівні концентрації, знижують рівень втомлюваності. Виявити їх дуже легко, якщо аналіз проводиться скоро після вживання.

Наркотичні анальгетики (морфін, метадон, героїн, петидин) – це найсильніший різновид знеболюючих засобів. Вживають їх спорттмени, щоб підвищити больовий поріг та тренуватися довше й інтенсивніше. Вони знижують або й повністю знімають біль, що дає змогу продовжувати змагання, не зважаючи на хвороби або травми. Виявляється в організмі протягом трьох місяців.

Анаболіки (нандролон, тетрагідрогестринон, станозолол, андростенедіон, та інші, дія яких аналогічна чоловічому гормону тестостерону) збільшують м’язову масу, силу та витривалість. Підвищують агресивність та відчуття суперництва. Стероіди залишаються в організмі протягом шести місяців, їх легко виявити у сечі.

Діуретики (ацетазоламід, хлорталідон, тріамтерін) – препарати, які дозволяють виводити рідину з організму. Вживаються, щоб швидко втратити вагу й приховати вживання інших заборонених препаратів: завдяки сечогінній дії, хімічні речовини швидше виводяться. Виявити їх теж дуже легко.

Пептидні гормони та їх аналоги (еритропоетин, кортикотрофін, гормони росту) – це речовини, які продукує людський організм для контролю певних функцій, наприклад, зросту, виробництва червоних кров’яних тілець та відчуття болю. Існують штучно виготовлені аналоги. Гормони збільшують мускульну масу та силу, допомагають швидко відновитися після травм та тренувань. Тести проводяться, але поки що багато спортсменів на них не «горіли».

Допінг крові – це збільшення кількості еритроцитів у крові, щоб посилити її здатність до засвоєння кисню. Для цього у кров спортсмена вводять донорські еритроцити. Можна інакше: за два-три місяці до змагань, у спортсмена беруть певну кількість крові, консервують її. Потім кров вливають назад, коли організм вже компенсував її недостачу. Чим вище здатність крові засвоювати кисень, тим спортсмен витриваліше. Цей допінг особливо ефективний для бігунів на довгі дистанції, велосипедистів та пловців. Поки що надійних методів виявлення цього допінгу немає.

Джерело:4post.com.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

4post: Допінгові війни на Пекінській олімпіаді

Останні новини

Вибір редактора

Садіо Мане пояснив, чому повернув збірну Сенегалу на поле у фіналі Кубка Африки