Як виростити справжнього чемпіона

У професійному спорті не можна давати переваги конкурентам, тому займаються ним з самого дитинства. Таланти, що обрали улюблену справу в підлітковому віці, є тут радше винятком, адже абсолютна більшість зовсім інші. Вони вже не пам'ятають свої перші спортивні кроки, але згадують в інтерв'ю години тренувань.

І на перший план у таких випадках завжди виходять батьки. По суті, саме вони вирощують майбутніх переможців, а тренери і держава їм допомагають чи ні, як у кого. Правильні обрані секції та методи підготовки і є запорукою успіху.

Наприклад, в картингу взагалі офіційно немає вікових обмежень, а такі тенісні школі http://chempionov.ru/ приймають дітей від 5 років. Чемпіони інколи не знають своєї справжньої сили, а часто вона проявляється надто пізно, щоб її розвинути.

Якщо ж хтось бачить задатки та бажання дитини, то ігнорувати їх просто злочин, вже не кажучи про повну заборону займатись цим. При згоді експертів і лікарів, не можна створювати додаткових перешкод. Це погано не тільки у світлі майбутньої спортивної кар'єри, а й взагалі. Хлопчик чи дівчинка скоріше всього ніколи не досягнуть зіркового рівня, але змагання навчать їх справлятись з перешкодами. Школа життя, зазвичай, не буває зайвою, а от дивіденди від неї неймовірні.

Отже, перш за все потрібно вірити в своїх дітей і підтримувати їх. Ніколи не піддавайтесь стереотипам, а також тримайте нейтралітет у вихованні. Часто найбільшими критиками дітей-спортсменів є батьки, яких діти більше слухають. Вони обов'язково будуть розчаровуватись і змінювати думку, але не можна на них тиснути. В той же час надмірна опіка в цьому питанні шкодить прогресу. Не можна бачити у всіх ворогів чи заважати тренерам робити свою справу. Якщо ви не повністю довіряєте останнім, то краще їх змінити, ніж постійно хвилюватись.

По-друге, дітей необхідно заохочувати. Ставте їм цілі і винагороджуйте за виконання тим, що приносить радість. Це завжди буде великою відповідальністю, на яку мало хто розраховував. Інколи це дуже затратно, інколи виснажливо, але справді того варте. Нагадуйте їм, що вроджені здібності це ще далеко не все і потрібно постійно працювати. Давайте поради, але в рамках своєї компетенції.

І по-третє, не переходьте рамок. Почасти батьки не можуть залишити справу дитини, навіть якщо вона перейшла у професіонали. Вони стають агентам, продовжують вести справи, які їм не під силу і не можуть змиритись з новою роллю. Це поганий приклад, через який багато хто не став уччасником чи переможцем Олімпійських ігор. Вчіться на помилках інших!