Любомир Паламар, колишній тренер Альберта Сосновський, розповів про роботу з поляком. Нагадаємо, що Сосновський зустрінеться 29 травня уГельзенкірхені із володарем поясу WBC у суперважкій вазі Віталієм Кличком.
- Любомир Григорович, свою першу поразку у професійній кар'єрі від канадця Артура Кука Сосновський зазнав вже при вас?
- Ні, я якраз почав працювати з ним після цього фіаско. Альберт програв Куку 17 березня 2001 у Будапешті нокаутом в 9-му раунді. На кону того поєдинку стояв титул чемпіона світу серед юніорів за версією WBC. Після цього з Сосновський не хотів працювати ні один наставник - всі вважали, що йому вже нема чого робити на професійному рингу. Говорили, що Альберт упав і більше не підніметься. Тому ми з ним почали роботу фактично з нуля.
- Судячи з усього, у вас непогано вийшло: під вашим керівництвом Сосновський виграв всі 15 наступних боїв.
- Я йому поставив школу - Альберт взагалі не вмів боксувати проти шульги. Плюс техніка удару у нього кульгала. Але Сосновський був дуже вольовим і здібним учнем. Він швидко вчився. До речі, на спаринги ми нерідко запрошували українських боксерів.
- З людськими якостями в Альберта було все в порядку?
- Абсолютно. У неділю я приходив до нього додому - його батьки запрошували мене на обід. Сиділи, спілкувалися. Я жартома називав його dziecko (дитина), а він мене - татусю.
- Чому ж ви розлучилися з ним в 2004 році?
- Його промоутер поляк Кшиштоф Збарскі намагався заощадити на зарплаті тренера. Я працював з Альбертом тільки під час підготовки до боїв - приїжджав на місяць-другий. Мені платили близько 300-400 доларів на місяць. А коли я підняв питання про підвищення зарплати, Збарскі вважав за краще найняти іншого наставника, який був згоден працювати за ці ж гроші. Сосновський в тій ситуації нічого не вирішував. А мені якраз надійшла пропозиція з Ірану, і я поїхав до Азії. Потім повернувся до рідного Cтрия. Зараз мій тренерський досвід не затребуваний. Сумно.
blik.ua