Головний тренер ужгородського «Закарпаття» Ігор Гамула підбив підсумки виступу своєї команди в чемпіонаті України серед команд Прем'єр-ліги.
Нагадаємо, ужгородці фінішували на останньому місці, і в наступному сезоні будуть виступати в Першій лізі.
Перед початком сезону багато фахівців саме підопічних Ігоря Гамули найчастіше називали серед потенційних невдах.
Втім, зважаючи на те, що у весняній частині чемпіонату ужгородці повинні були приймати на своєму полі сусідів по таблиці, і здавалося, що їхні шанси на порятунок досить високі. Однак сенсаційно перемігши київське «Динамо» і зігравши внічию з львівськими «Карпатами», ужгородці примудрилися розтринькати «свої» очки "і в результаті знову опинилися в ліфті, наступна зупинка якого - Перша ліга. Була лише одна відмінність від минулих подібних випадків. Якщо раніше «Закарпаття» викидало білий прапор задовго до фінішу, то в звітному сезоні вело запеклу боротьбу практично до кінця. На жаль, зусилля виявилися марними ...
- Не приховую, навіть перед домашнім поєдинком передостаннього туру з сімферопольською «Таврією» я вірив, що ми зможемо продовжити прописку в Прем'єр-лізі, - бере слово Гамула - Проте в черговий раз переконався, що у форс-мажорних обставин моїм підопічним не вистачає концентрації, і вони не можуть продемонструвати свої найкращі якості. А що стосується заключного поєдинку з «Кривбасом», у якому після першого тайму ми вели в рахунку, але потім все-таки поступилися, то перемогти в цій зустрічі значно більше хотіли криворіжці. Їх було дуже складно зупинити, адже на кону стояло місце в еліті.
- Напевно аналіз виступу «Закарпаття» для себе ви вже зробили. Про яке своє рішення, яке позначилося на підсумковому результаті, сьогодні шкодуєте?
- Точніше буде сказати, шкодую про неприйнятий рішенні. Після важкої перемоги над «Динамо» хотів випустити в наступному поєдинку, який повинен був відбутися через три дні з «Оболонню», кілька резервістів. Відчував, що підопічні витратили дуже багато сил, але ж вони не роботи, а звичайні люди. Однак корективи тоді я не вніс - напевно, вірив, що у підопічних відкриється друге дихання і вони на емоційному підйомі подолають та «Оболонь». Не вдалося ...
Упевнений в одному: якщо б ми перемогли «пивоварів», то точно не вилетіли б. Справедливості заради треба сказати, що і можливості варіювати склад у мене були обмежені. Лава запасних щось дуже коротка ...
- Може, ці кадрові проблеми виникли через недоробки клубного керівництва?
- Я не можу сказати, що всі, кого ми запросили, виправдали надії. Але ж це, погодьтеся, біда не лише «Закарпаття». Втім, в цілому гріх скаржитися на начальство. У нас не виникало накладок з проведенням зборів (хіба що не щастило з погодою). Досить активно «Закарпаття» працювало і на трансферному ринку, хоча змушене було розраховувати в основному на орендованих виконавців або на вільних агентів ...
- Тоді як би ви оцінили клубну інфраструктуру?
- Вважаю, це провокаційне питання, адже всім добре відомі наші проблеми. Але важливо, що керівництво поступово їх усуває.
- На післяматчевих прес-конференціях, навіть якщо «Закарпаття» програвало, ви часто стверджували, що ваші підопічні - найулюбленіші. І все ж які недоліки в команді так і не вдалося ліквідувати?
- Підводила реалізація гольових моментів. Адже якщо в обороні ми зіграли на рівні команд-середняків, то у наших форвардів приціл виявився явно збитим. І йдеться не тільки про лідера нападу Давидова, але і про інших гравців атаки - Алексєєва та Невуче.
- Чому так мало вихованців місцевого футболу в «Закарпаття»?
- Ну вже тут провини вашого покірного слуги точно немає. Це більшою мірою питання до моїх попередників. Тим закарпатцям, яких я застав в команді - воротареві Надю, півзахисникові Микуляку, я повністю довіряв.
- Коли зникли останні надії на порятунок, у вас не виникло бажання піти у відставку? Чи все ж таки вирішили дочекатися вердикту клубного керівництва?
- Мені доводилося очолювати багато команд. І я ніколи не тікав з потопаючого корабля, тому що не можна знімати з себе відповідальність. Незважаючи на наш виліт, я задоволений, що мій кредит довіри ще не вичерпано. Тому докладу максимум зусиль, щоб вже після наступного сезону Ужгород знову був представлений в еліті, хоча усвідомлюю, що склад «Закарпаття» зазнає значних змін. Маю на увазі в першу чергу легіонерів.
- Це був ваш перший сезон в українському футболі на тренерському містку. Які враження?
- Я дуже задоволений, що отримав можливість спробувати свої сили в українському чемпіонаті. Знав, що футбол в Україні прогресує, проте побачене перевершило всі очікування! Тому дуже хочеться повернутися в Прем'єр-лігу не тільки як можна швидше, але й надовго ...
Василь МИХАЙЛОВ, газета «КОМАНДА»