Чи можна купити суддівський свисток, скільки коштує "вбити" команду-суперницю, чому по стопах суддів-батьків йдуть їхні діти, з ким діляться несумлінні арбітри – на ці питання дасть відповідь колишній футбольний суддя, який добре знає багатьох фігурантів гучних скандалів. Зі зрозумілих причин ми не називаємо його ім'я.
- Рідкісний тур в Прем'єр-лізі обходиться без суддівського скандалу. Чому так відбувається?
- Наш суддівський корпус – ціла система, яка вибудувана давно і більш-менш ефективно функціонує. Почалося все з того, що років вісім тому Григорій Михайлович Суркіс негласно зібрав нашу суддівську еліту і сказав приблизно наступне: "Якщо дізнаюся, що хтось взяв у команди гроші до матчу – цій людині не минеться. Після гри – питань немає, приймайте подяку за хорошу роботу. Але не раніше". Років 7-10 тому всі клуби суддям платили непогані гроші - як мінімум 10-15 тисяч доларів за гру, але тепер деякі з них відмовилися від цієї практики: "Дніпро" нічого не дає, запорізький та донецький "Металурги" не платять. Хоча у запорожців свій метод: вони чинять тиск на суддів. Приклад – їх домашній матч з "Арсеналом", коли в перерві конкретно "напхали" молодому рефері Яблонському, проте Федерація футболу чомусь закрила на це очі. До речі, у нас ледве не всі впевнені: якщо суддя помиляється – це не просто так. Хоча в Європі арбітри "творять" не менше, але ніхто не сприймає їх помилки як відверте свавілля.
- Вже є цілі суддівські династії – Дердо, Грисьо, Арановські, син головного футзаліста країни Геннадія Лисенчука теж зі свистком бігає. Вся справа в грошах?
- Звичайно. Зараз молоді рефері навіть офіційно заробляють дуже пристойні гроші – 10 тисяч гривень за гру у Прем'єр-лізі. А відпрацювати на місяць два-три матчі нескладно. Принаймні, фізично. А от психологічно важко. Особливо коли призначають на матчі грандів. Тоді боїшся помилитися, мимоволі симпатизуєш і "Динамо", і "Шахтарю" - аби тільки чого не вийшло. Є страх отримати "двійку", опуститися в Першу лігу – а там значно менше грошей.
З молодих суддів, до речі, зазначу Юрія Грисьо – дуже порядний хлопець. Точно знаю, що після кожного матчу він з батьком – чудовим минулого арбітром Ярославом Грисьо – сідає і досконало розбирає свої дії. Причому тато гарненько "пхає" синові за найменший промах.
А як негативний приклад – киянин Топіха. Ось його призначили на матч "Шахтаря" з охтирським "Нафтовиком" - і що? Незграбно відпрацював і "згорів". Невисокого класу рефері, та й доріс до матчів "вишки", впевнений, не просто так.
- Його що – за гроші "проштовхнули"?
- Років десять тому чимало арбітрів саме за гроші і пробивалися вгору: "підмазували" кого треба, їх і рекомендували до арбітражу матчів Вищої ліги. Але тоді суддів не вистачало. Зараз молодь свідомо йде в суддівство з 18-20 років, але вже нікого не "заряджає". Та й якщо арбітр раптом не проб'ється вище Другої ліги – а там же копійки платять, і від команд не так часто перепадає – відбивати ці кошти років десять буде, не менше.
- Судді щось заносять в ФФУ?
- Виняток – якщо суддя проштрафився. Якщо йому інспектор поставив "двійку", а рефері заробив на грі свої 10-20 тисяч доларів, він "занесе" куди треба – наприклад, в Контрольно-дисциплінарний комітет, отримає двохматчеву дискваліфікацію і далі буде судити "з чистою совістю". Хоча ось Ігоря Подушкіна і Валерія Курганова викинули з суддівства. Випадки різні бувають.
Раніше, коли суддями завідував Сергій Татулян, практика "занесення грошей" була, потім трохи навів порядок Віктор Дердо – він, перш за все, змусив наших суддів "фізику" підтягти. Тепер, коли арбітрами завідує Вадим Шевченко, стало ще краще.
- Нещодавно українського арбітра Олега Орєхова запідозрили у зв'язках з міжнародною футбольною мафією. Все може бути?
- З Орєховим раніше був такий випадок. Запорізький "Металург" за часів Віктора Межейко, граючи з аутсайдером, хотів запропонувати Олегу грошей. Він послав запорожців подалі, але відсудив трохи дивно, в кінці матчу не поставив у ворота гостей кілька небезпечних штрафних. Тоді це виглядало нелогічно, а тепер, коли поповзли чутки про те, що він грає на тоталізаторі – цілком укладається в канву. Навіщо ризикувати, якщо на ставках можна заробити на порядок більше.
- Зараз пропонується створити інститут незалежного суддівства. Це і справді змінить ситуацію на краще?
- Цілком. Але якщо нову організацію очолить авторитетний європеєць, якому плювати на наші реалії. Компромісний варіант – хтось із росіян, наприклад, Микола Левніков, з його-то досвідом і авторитетом. Якщо брати українця, то це має бути багата і незалежна людина, що розбирається і в футболі, і в суддівстві. Але в нас таких просто немає.